Ще не встигли завезти трудових мігрантів у помітних масштабах, а вся країна вже встигла їх злякатися. Чи заберуть індійці робочі місця в українців?
Україна ще не стала країною масової трудової імміграції, але вже встигла злякатися так, ніби це сталося. Після слів керівника Офісу президента Кирила Буданова про перегляд списку країн міграційного ризику тема скорої навали людей з країн Глобального півдня розлетілася швидше, ніж вони встигли отримати дозволи на роботу. Про це пише "Економічна правда".
"Я проводив велику нараду щодо наших взаємовідносин з Африкою… Протокольним рішенням було (доручено – ЕП) Міністерству закордонних справ та Службі безпеки терміново опрацювати зміни до списку країн міграційного ризику", – розповідав у квітні Буданов.
Далі історія розвивалася за законами соцмереж. Кілька відео з іноземцями й контроверсійні заяви політиків створили страх, що індійці "захоплюють" Україну. У стрічках з'явилися жарти про шлюби з іноземцями й обурення щодо "заміщення українців", поки чоловіки воюють.
Один з показових прикладів істерії – Івано-Франківськ, де компанія визнала, що на будівництві через брак кадрів працюють мігранти з Індії. Міський голова Руслан Марцінків одразу виступив проти залучення іноземців до робіт, але пізніше передумав і сказав, що в області офіційно зареєстровано 35 трудових мігрантів, а гострота ситуації гіперболізується.
Паніка справді перебільшена, адже раніше трудових мігрантів було більше. ЕП поспілкувалася з представниками бізнесу, щоб дізнатися, чи стане Україна "новим штатом Індії" і чи потрібно боятися іноземних робітників.
Що кажуть цифри
За 2021 рік в Україні іноземцям оформили близько 22 тис. дозволів на роботу. У 2023 році їх було у понад чотири рази менше, але з часом їх кількість зростала. За 2025 рік було надано 9,6 тис. дозволів.
У Києві, де існує суттєвий дефіцит кадрів, за перший квартал 2026 року оформили близько 790 дозволів на використання праці іноземців – не тільки з Азії.
У масштабах країни це дещиця. Якщо брати нижню оцінку населення на підконтрольній території, 22-25 млн людей, то кількість оформлених у 2025 році дозволів на працю іноземців становить 0,04%.
"Іноземні працівники – це не питання заміщення українців. Це питання збереження операційної здатності підприємств", – наголосила виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова.
Найбільше людей бракує в будівництві, промисловості, транспорті, логістиці, сільському господарстві та переробці. Мова йде про робітничі спеціальності на кшталт електриків та зварювальників.
"Крім мобілізації та виїзду мільйонів українців за кордон, є ще структурний дисбаланс на ринку праці. Це коли є певна кількість безробітних, а роботодавці скаржаться, що їм нікого взяти на роботу", – пояснює Глазкова.
У першому кварталі 2026 року роботодавці подали до Державної служби зайнятості 148 тис. вакансій, але закрити вдалося лише 61 тис. Найгірше з робітничими професіями, де з 22,6 тис. пропозицій з працевлаштування закрили лише 30%.
При цьому в країні є люди без роботи. За оцінкою дослідницької агенції Info Sapiens, у квітні рівень безробіття становив 15,3% від працездатного населення. В умовах, коли на ринку навички людей не збігаються з вимогами роботодавців, у бізнесу виникає бажання заповнити ці вакансії іноземцями.
"Індієць" дорожчий за українця
Люди побоюються, що бізнес масово завозитиме іноземців як дешеву заміну праці українців. Проте це погано стикується з економікою такого наймання.
"Вартість оформлення і транспортування одного працівника – 30-120 тисяч гривень", – каже Глазкова. За її словами, це "дорого і довго". Наприклад, СБУ може перевіряти такого працівника до 90 днів.
Крім того, іноземець, якого оформляє роботодавець, може не залишитися в Україні. В OLX розповіли ЕП, що для частини трудових мігрантів Україна виглядає як проміжний етап на шляху в ЄС.
"Україна для трудових мігрантів з-за кордону є проїзним пунктом. Отримавши посвідку на проживання, вони якимось чином рухаються далі", – розповіла керівниця напрямку "Робота і послуги" OLX Марія Абдулліна.
Попри це, бізнес усе одно розглядає такий сценарій, бо українська робоча сила з часом дорожчає, а частину вакансій закривати дедалі важче. За оцінкою Абдулліної, середня зарплата в Україні щороку зростає на 20%, а в дефіцитних сферах – на 40%.
Чи "захоплять" мігранти Україну
У найближчі роки іноземних працівників в Україні може стати більше. Смертність в країні набагато вища за народжуваність, молодь виїжджає за кордон, а кількість людей з інвалідністю та обмеженою працездатністю через війну зростає.
На цьому тлі бізнес навчатиме жінок, людей віком понад 50 років та ветеранів, інвестуватиме в студентів і залучатиме підлітків до роботи в дозволених законом межах. До іноземців справа дійде там, де цей підхід не спрацює. Передусім – у секторах з важкими фізичними роботами.
У СУП та OLX переконують, що цих людей боятися не варто. Роботодавець не повезе працівників з Індії чи Бангладешу, якщо зможе знайти українців.
Очікувати, що мігранти почнуть приїжджати самостійно, теж не варто, оскільки Україна менш приваблива за ЄС, живе в умовах війни і не має зрозумілої системи адаптації. Ці проблеми в умовах дефіциту працівників – слабке місце для економічного зростання.
Якщо влада хоче, щоб трудові мігранти підживлювали економіку, вона має затвердити адекватну міграційну політику. Серед ключових пунктів – курси з вивчення української мови, доступне житло, легальний перехід між компаніями-роботодавцями, програма з возз'єднання родин. Бізнес створити таку систему не може. Принаймні поки що.
