Вікторія Нестеренко, одеська адвокатка, народилася в Нікополі, який від початку повномасштабного вторгнення тримався під обстрілами. Її місто — це вже сама метафора: маленьке, поранене, незламне. Уся її рідня або на фронті, або в тилу, але в дії. І вона — теж.
Вікторія залишилася в Одесі — не з бравади, а з відчуття, що її користь тут більша, ніж страх. Коли інші пакували валізи в інші країни, вона розкладала документи у справах. І в кожній — чиясь історія болю, втраченого дому, зруйнованого шлюбу, забутої пенсії. Вона немов ретранслятор людського відчаю в правовому механізмові.
Її справжній фронт — це місце, де право і совість ще мають вагу. І вона щодня доводить: війна не закінчується після вибухів. Вона продовжується там, де люди намагаються жити. І захищати. Навіть із ручкою замість автомата.
У кожній країні є люди, які не гримлять зброєю, але стоять на лінії фронту — у тиші, де чути не вибух, а сухе: «Відмовлено». Саме з такими битвами має справу Вікторія Нестеренко — адвокатка, яка відкрила своє бюро вже в умовах великої війни й назвала його просто й чесно: «Нестеренко та Партнери».
Хтось ховався, а вона створила бюро і бореться — за родини, за матерів, які не можуть повернути дітей із-за кордону, за військових, яким відмовили у звільненні. Вона пише рапорти так, щоб не загубились у канцеляріях. Вона захищає у справах про насильство, шахрайство, медичні ліцензії. І навіть веде справи за своїх колег, які зараз на «нулі» — бо хтось має тримати тил і для них.
Поміж справ, вона залишається Жінкою України! Колекціонує живопис. Влаштовує виставки. Володіє галереєю та підтримує українських митців, щоб не втратити себе в нескінченному обертанні чужого болю.
Її називають сильною, але вона каже, що тримається завдяки життєвому кредо: не гарячкувати та не поспішати, навіть коли все навколо здається безглуздим і хаотичним. Вікторія оптимістка. Навіть найскладніші справи не порушують цієї основи її емоційного стану. І це не поза. Це її метод: бути спокійною, коли всі горять. Вчиться навіть в опонентів. І має принцип: не втратити людину в собі — навіть тоді, коли вже нікого не лишилося поруч.
Вона не носить бронежилета, але її слова захищають. Не стріляє, але цілить точно — у несправедливість. І саме тепер, коли тисячі військових повертаються додому, вона стала голосом тих, кого система намагається зробити мовчазною статистикою.
Новий фронт: суд за пенсію, яку приховали
Вікторія має особливу зону професійного болю - це військові. Її стиль — точний, але не холодний. Юриспруденція для неї — не формула, а співпереживання. Справжня війна не закінчується разом із демобілізацією. Вона продовжується в чергах, у формулярах, у мовчанні чиновника, який забуває, що перед ним — не просто пенсіонер, а людина, яка тримала небо на плечах.
У мирному світі найгостріше знаряддя — це чорна ручка на чистому аркуші. Саме нею команда Вікторії сьогодні орудує в одному з найделікатніших кейсів: судовому захисті права на справедливу військову пенсію.
Здавалося б, після служби держава мала б сама подбати. Але ні. Ветерани, що тримали країну на плечах, тепер змушені доводити свою цінність у суді. Бо їм неправильно нарахували. Бо не врахували доплат. Бо урізали з 90% до 70%. І тут вже не про гривні — тут про гідність.
«Коли військовий змушений боротися ще й після фронту, — Вікторія переконана, — це вже не справа документів, це справа честі».
Її команда працює не просто з позовами, а з болем. Вони самі збирають довідки, піднімають старі накази, шукають правду там, де чиновники закрили очі. І так, результат реальний — пенсії підвищуються в 1,5–2 рази, заборгованість за роки компенсується.
Це не магія. Це юриспруденція, у якій головне — не зневіритися.
Коли варто звертатися? Учора. Але ще не пізно — сьогодні
Якщо ви служили до березня 2018 року і не отримали належного перерахунку — це не про везіння чи бюрократію. Це про ваше право.
Збройні сили, СБУ, Нацгвардія, ДСНС, прикордонники, поліція, податкова, розвідка — усі мають шанс повернути те, що належить.
Так само і родини загиблих. І ті, хто зник безвісти. І ті, хто залишився, але мовчить.
Але, як показує практика, без суду — ніяк. Саме тому бюро Вікторії Нестеренко веде повний супровід: від аналізу документів — до фінального рішення.
Контакт для тих, хто хоче відстояти свою правду:
Адвокатське бюро «Нестеренко та Партнери»
Професійний захист військових і не лише.
Справедливість — справа честі.
Автор: Ліл Шоломіцька
