У Чорноморську проблема: не вистачає працівників на підприємствах, що розташовані на берегах Сухого лиману. Олійні та зернові термінали, цехи з фасування агрохімії, навіть фабрика з виробництва крабових паличок шукають слюсарів, робочих, вантажників, пакувальників, економістів та програмістів. Обіцяють бронь, але охочих немає.
Річ у тім, що майже весь Сухий лиман – це акваторія Чорноморського морського порту, найбільшого в країні з обслуговування експорту. Сюди росіяни б’ють "шахедами" та ракетами по декілька разів на місяць. Топменеджери аграрних компаній та портових терміналів очікують, що через кілька тижнів інтенсивність російських атак зросте – причому на всі морські порти "Великої Одеси", повідомляє LIGA.net.
Що і як знищують «шахеди», «Герани» та «Калібри»
22 червня російські БПЛА атакували три торгові судна, що стояли на рейді порту Чорноморськ. Вони очікували на завантаження українським зерном. За чотири тижні до цього в самому порту були розбиті цистерни з рослинною олією, а ще кількома тижнями раніше росіяни повністю знищили олійний термінал «Кернела».
Схоже, саме через це курс акцій «Кернела» на Варшавській біржі за останні три місяці знизився на 15% — до 19,3 злотого за акцію. Хоча це краще за мінімальний показник у 6,3 злотого, зафіксований у вересні 2023 року. У той час на піку був корпоративний конфлікт між акціонерами через додаткову емісію та спроби власника мажоритарного пакета акцій Андрія Веревського вивести компанію з біржі.
Росіяни також практично повністю вивели з ладу експортні потужності виробників рослинної олії в порту «Південний». Там пошкоджено резервуари, що належать американській компанії Cargill та сінгапурській Delta Wilmar. На цьому тлі обсяги переробки соняшнику в Україні впали до мінімуму за останні 12 років, повідомляє аналітик олійного ринку ІА «АПК-Інформ» Світлана Кіричок.
«Агресора не зупиняє те, що майно чи вантаж належать іноземним компаніям. Навіть юрисдикція США не слугує захистом — для росіян «stars and stripes» нічого не означають», — каже генеральний директор Agroservice Holding Костянтин Загайкевич.
Пошкоджено також зернові термінали. Через удари по портах експортні можливості вже скоротилися на третину, повідомляє Reuters.
За оцінкою заступника міністра економіки Тараса Висоцького, через пошкодження порти зможуть відвантажувати щомісяця 4 млн тонн зерна, а не 6 млн тонн. Якщо врахувати, що ринкова ціна пшениці зараз становить близько $225 за тонну, то приплив валюти в країну зменшився на $900 млн на місяць.
Чи реальна неминучість
Опитані LIGA.net представники бізнесу та уряду очікують інтенсивних ударів по портах у липні-серпні. Один із високопоставлених чиновників зазначив, що існує загроза «дзеркальної відповіді» на удари по російській нафтовій інфраструктурі. Власник агрокомпанії Growex Богдан Лукіянчук звертає увагу на те, що під час збиральної кампанії навколо портів скупчується велика кількість як зерновозів, так і суден.
«30% зібраного врожаю прямо з полів відправиться до портів. У цей час там сконцентруються всі», — каже Лукіянчук.
Атаки в цей період дозволять витіснити українське зерно зі світових ринків, що вигідно російським експортерам зерна.
Що стосується цілей для ударів. Три порти «Великої Одеси» – Південний, Чорноморський та Одеський – забезпечують понад 90% аграрного експорту.
«Альтернативи цим портам немає: через західний кордон фізично не пройде більше 10 %. До того ж можливі несподіванки з боку поляків», — каже Костянтин Загайкевич. Якщо ж спрямувати вантажі до дунайських портів, транспортні витрати зростуть на 30 %.
«Це вигідно лише за умови високих цін на зерно. Але зараз не той час», — додає керівник Agroservice Holding.
Кому найболючіше
У зоні найбільшого економічного ризику перебувають дрібні фермери та агрогосподарства зі значним кредитним навантаженням. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що навіть одна атака «шахеда» може призвести до банкрутства фермера, у якого цьогорічний урожай перебуває в заставі у банку або вже законтрактований на експорт.
У великих агрохолдингів ринкова стійкість значно вища. Вони вже вживають запобіжних заходів: наприклад, МХП та «Астарта» повідомили, що дивідендів не буде. LIGA.net писала про те, наскільки важлива виплата дивідендів для прийняття рішення про купівлю акцій агрокомпаній.
Транснаціональні компанії — трейдери з групи ABCD — мінімізують свої ризики. «Вони дедалі частіше відмовляються навіть від зберігання закупленого зерна на елеваторах. Намагаються купувати прямо в порту, біля борту судна», — каже Костянтин Загайкевич.
Що стосується внутрішнього ринку, то можливий портовий колапс призведе до повторення ситуації 2022 року. Тоді неможливість експорту агропродукції з України спричинила значне зниження цін. Наприклад, роздрібна ціна яєць впала до 1 грн за штуку.
Водночас в агросекторі стався бум вирощування свиней і домашньої птиці – так знаходили застосування дешевому зерну. Однак зараз ситуація відрізняється від 2022 року тим, що побудовано десятки нових заводів з виробництва біоетанолу, і те саме дешеве зерно може поліпшити ситуацію з цінами на бензин.
Які є варіанти захисту
Приватні оператори портових терміналів звернулися до Кабінету міністрів України з відкритим листом. У ньому вони закликали застосувати до них такий самий комплекс заходів захисту (технічних і фінансових), як і до енергетиків. Про що саме йдеться, поки що точно невідомо, оскільки склад «захисного» пакету заходів для енергетиків офіційно не опубліковано.
Можливості військового захисту також невідомі. Але підстав для їх перебільшення немає – про це LIGA.net дізналася від фахівців у сфері miltech. Наразі немає великих систем РЕБ, достатніх для «закриття неба» над портами України. Найдоступніший крок – збільшення кількості мобільних вогневих груп (МВГ), ефективність яких залишає бажати кращого.
