Поиск по дате:

21 Июня
июня 2024
ПВСЧПСВ
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Влиятельные одесситы

Київський районний суд м. Одеси не перший рік поспіль є безумовним лідером серед інших судів у регіоні за різними показниками. Оскільки на базі установи зареєстровано не один правоохоронний орган, до суду надходить шалена кількість справ, з якими справляється мінімальна кількість суддів.

Це стало можливим завдяки згуртованій високопрофесійній діяльності колективу на чолі з головою суду. До того ж, працівники об’єднали свої зусилля не лише у фаховому виконанні суддівської роботи, а й у допомозі нашій армії. На сьогоднішній день результати вражаючі: автівка, дрони, тепловізори, матеріальна допомога військовим. І все це допомога одного колективу одного районного суду.

Ми зустрілися з головою Київського районного суду Одеси Сергієм Чванкіним, щоб поцікавитися результатами за 2023 рік та розпитати про те, що наплановано-намріяно на 2024-й.

– Сергію Анатолійовичу, вже почався новий рік, але все ж хочеться підсумувати все, що було у 2023-му. Знаю, що минулого року Київський районний суд м. Одеси зробив чимало як на ниві правосуддя, так і в благодійній діяльності. Все це – у поєднанні з буденною роботою, яка також є зразковою. Розкажіть детальніше про показники 2023-го. Чи змінились вони у порівнянні з минулими роками?

Велика війна, на жаль, триває, і 2023-й виявився не легшим за 2022-й. Мабуть, у деяких аспектах навіть складнішим. Ми усвідомили, що не лише маємо продовжувати жити і виконувати свої обов’язки як судді, а й повинні докласти максимум зусиль для нашої перемоги.  

Тепер коротко про показники. Якщо взяти позаминулий рік, то він виявився провальним для країни в усіх сферах життєдіяльності, що не дивно з огляду на початок повномасштабного вторгнення. До прикладу, у 2019-му році до Київського райсуду потрапило 33 400 справ, у  2020-му – 40 000 справ, а 2021-й вирізнився найбільшою завантаженістю: тоді до нас надійшло більше 42 000 справ. А ось у 2022-му відбувся закономірний спад: 31 500 справ. Зрозуміло, що це був перший рік війни з усіма її наслідками, та ще й масові відключення електроенергії, тож люди здебільшого думали не про судові тяжби, а про те, як вберегти власне життя та допомогти армії.

У 2023-му році ситуація вирівнялась, з’явилася впевненість в очах не тільки наших працівників, а й усіх українців. Ми зрозуміли, що маємо вистояти, повинні самовіддано виконувати свої обов’язки, працювати на благо країни та армії. Протягом минулого року до нас надійшло 43 152 справи, що є абсолютним рекордом за увесь час існування Київського районного суду. Уже четвертий рік поспіль ми чітко тримаємо третє місце по Україні за показником завантаженості! А якщо взяти до уваги ухвалені рішення, яких у нас майже 43 000, а залишок – мізерний, то можна впевнено сказати, що наші судді та працівники апарату, попри всі труднощі, попрацювали надпродуктивно. Варто підкреслити, що над усіма справами працювали всього 20 суддів, а це величезне навантаження на кожного. Однак ми не скаржимось, бо знаємо свою роботу і виконуємо її сумлінно. Щоб досягти такого результату, наш колектив працював дуже злагоджено, всі чітко взаємодіяли і підтримували одне одного. Наш суд став єдиним цілим!

img_4261_copy_copy.jpg

– Утримувати третє місце по країні – це справді потужно, особливо в умовах війни. А що стосується саме нашого регіону, то ваш суд, певне, тримає першість?

Так, у 2018-му році Київський суд уперше посів друге місце за показником  завантаженості в межах Одеського регіону. А вже четвертий рік поспіль ми впевнено лідируємо. За останні п’ять років у нашій діяльності сталося чимало значних змін: ми показали інший підхід, згуртованість, зробили висновки з власних помилок і вчилися на досвіді інших. Ми маємо гарні показники по всіх напрямах, і це, нагадаю, заслуга лише 20 суддів! У всій країні працює 505 судів першої інстанції, і серед них наш – третій! Я вважаю, це заслуговує на повагу. Я не буду говорити про інші суди, кожен працює так, як може. Та як голова Київського районного суду м. Одеси зазначу, що з нашого боку було зроблено все можливе і неможливе. Цифри свідчать самі за себе: за 2023 рік ми маємо у залишку лише 308 справ. За останні 20 років це, мабуть, найменша цифра. І це під час війни!

Для такого результату нам треба було напружено і плідно працювати не тільки вдень, а й вечорами, у власні вихідні, брати роботу додому, повністю присвятити себе команді та людям. Ми розуміємо, що державі сьогодні складно, тож ми мусимо так виконувати свою роботу, щоб нам не було соромно. Наші хлопці на фронті мають бути впевнені, що тут, у тилу, безпечно та прозоро. Бо, інакше, за що воювати?

– Приємно, що колектив суду згуртувала не лише буденна робота, а й велика благодійна місія. Щомісячно кожен працівник долучається фінансово до спільної справи. Як ви приймали це рішення і що саме було зроблено за час війни?

З першого дня війни було прийнято колективне рішення про щомісячне виділення коштів від кожного судді для наших військових. Ми це робимо систематично з лютого 2022-го року. На сьогоднішній день ця сума складає понад чотири мільйони гривень. Наприкінці першого року війни ми вирішили окрім щомісячних відрахувань почати надавати адресну допомогу військовим. Насамперед допомагаємо хлопцям Одеського регіону – це 122-га та 126-та бригади, бійці ТрО, ППО тощо.

Ми збираємо необхідне за відповідними запитами військових. За цей час нами було придбано дрон вартістю 240 тисяч гривень, тепловізори для захисників повітря тощо. І наша окрема гордість – автівка для військовослужбовців. Скажу чесно, зібрати на неї було складно, на це пішов не один місяць, але результат того вартував, і сьогодні наші хлопці мають якісний автомобіль завдяки зусиллям лише одного районного суду!  Сподіваємось, що для них це суттєва допомога. І ще сподіваємось, що своїм прикладом ми надихнемо інші суди робити великі справи. Таким чином ми висловлюємо подяку військовим, заявляємо про свою патріотичну позицію  не словом, а ділом, доводимо, що ніхто так не любить свою країну, як українці.

Ми продовжуємо збори коштів і маємо надію, що незабаром ще одна автівка від нас відправиться до ЗСУ. Ми знаємо про війну з перших вуст: секретар нашого суду Ігор пішов виборювати нашу перемогу ще на початку повномасштабного вторгнення. Зараз він служить на Херсонському напрямку. Звичайно, від допомоги йому ми також не відмовляємось. Напередодні Нового року він звернувся до нас з проханням придбати двигун для човна, що переправляє провізію для інших наших хлопців. Ми швидко знайшли потрібний двигун, і буквально за декілька днів він уже був у наших захисників.

Крім того, до нас за допомогою звернулось ОК «Південь», щоб ми зробили подарунки для діток загиблих, зниклих безвісти та поранених воїнів. Ми зробили свято для 150 таких дітей, кожному вручили подарунок. Також відвідали інтернат для дітей, що мають проблеми із зором, і привітали їх з новорічними святами. Тобто цьому також приділяємо увагу. 

Ми не зупиняємось на досягнутому і намагатимемось допомогти кожному. Зробимо суттєвий внесок, щоб військові знали, що ми турбуємось про них, хвилюємось за їх життя і готові робити для них все, що нам під силу. Ця підтримка має бути не у «Фейсбуці», а бути конкретною, щоб її можна було, так би мовити, помацати. Держава не може вирішити всі проблеми, тому внесок кожного громадянина надважливий, і ми всі маємо думати про те, як допомогти армії.

img_3808_copy.jpg

– Не менш важливою є ваша благодійна правова допомога, яку надає Громадський центр правосуддя, що базується у Київському райсуді. Цього року центр відзначив свою п’яту річницю, що свідчить про його ефективність.

На етапі ідеї про створення цієї платформи далеко не всі в неї вірили. Та що ми маємо сьогодні: п’ять  років успішної роботи, досвідчений колектив професіоналів і понад 13 тисяч задоволених відвідувачів. Насамперед – це жителі Одеси та регіону, однак жителям інших регіонів не відмовляли жодного разу. У центрі працюють люди з колосальним досвідом та значними професійними навичками: це судді у відставці, адвокати, юристи, нотаріуси, медіатори тощо. Головне, що це вже справжня бойова команда, яка достойно  пройшла крізь труднощі.

Людина може прийти до нас з будь-якою проблемою, і експерти докладуть максимум зусиль для того, щоб їй допомогти, навіть якщо це питання знаходиться поза компетенцією центру. Всі без винятку люди, які сюди звертаються, – рівні в отриманні допомоги. Є у відвідувача гроші чи немає,  для нас абсолютно не важливо, бо наше завдання – надати якісну правову допомогу абсолютно безкоштовно. Цей центр унікальний не тільки для нашого регіону, а й для цілої країни, адже людина отримує у нас не лише  правову допомогу, а й віру у справедливість, у те, що в нашій країні можуть якісно надавати послуги на безоплатній основі.

– Наскільки мені відомо, центр уже навіть має не одну філію в області.

Так, є вже декілька філій – у Чорноморську і Фонтанці. Туди систематично виїжджають експерти ГЦП, колектив на сьогодні налічує 11 осіб. Я та працівники центру чітко розуміємо, що потрібно турбуватися не тільки про свою родину, а й робити щось для простого українця і показувати це на ділі. Ми, в свою чергу, сподіваємось на розширення, бо хочемо займатись питаннями дітей, людей похилого віку, сімей військових, цього вимагає час. Насамперед ми стараємось допомогти саме родинам військових, бо вони, як ніхто, потребують нашої підтримки як професійної правової, так і  моральної.  

Цього року, попри величезну завантаженість, плануємо зайнятися реформуванням роботи центру, адже я впевнений, що Громадський центр правосуддя має велике майбутнє.

– Уже який рік поспіль в Україні проходить судова реформа. Яка ситуація з нею на сьогоднішній день?

На даний момент закінчилась подача документів в апеляційні суди загальної юрисдикції – це господарські, апеляційні, адміністративні суди. Документи подавались протягом 2023 року. На мою думку, вся процедура займе півтора максимум два роки, бо конкурс проводиться у країні, що перебуває у стані війни. Всі ресурси зараз йдуть на боротьбу з ворогом, а реформа потребує чимало коштів.

Але, на мою думку, конкурс проводити вкрай необхідно. Нам потрібне поповнення суддями нової формації, бо в апеляційних судах на сьогоднішній день на 50% менше людей, ніж потрібно. 56% вакантних місць говорять про те, що в Україні критично мало суддів. Водночас ми маємо розуміти, що в процесі проведення конкурсу ще якийсь відсоток суддів піде, і ми потребуватимемо ще більше кадрів.

Вищій кваліфікаційній комісії суддів Українм, безумовно, буде дуже складно проводити конкурси в період війни. Бо мова також про нестачу ресурсів – і матеріальних, і людських. Та нам залишається сподіватись і вірити, що реформа дасть-таки країні нових професіоналів, що працюватимуть на благо держави.

Автор: Марина Жигалюк