Милозвучна, багатогранна, солов’їна – все це звичайний опис рідної української мови. І хоча, на жаль, зазвичай про цю самобутність ми згадуємо лиш декілька разів на рік, це не заважає нам вважати її унікальною та надзвичайно гарною.
Сьогодні саме той день – День української писемності – свято української мови, що змушує тисячі людей згадати про неї, заговорити та присвятити годину свого часу на написання традиційного диктанту. Саме нашу мову вважають однією із наймилозвучніших мов світу, та чому так?
Мелодійна
Мелодійність української мови пояснюють її структурою та гнучкістю будови. Наприклад, є таке поняття, як спрощення у групах приголосних. Є, навпаки, поява голосного чи приголосного звука в певній фонетичній позиції. Є чергування звуків, приміром, «у» з «в» чи «і» з «й», які допомагають уникнути скупчення багатьох голосних чи багатьох приголосних. І тоді такий мовний малюнок виходить досить плавний, у нас немає складних для вимови скупчень звуків.
Унікальна
Ні для кого не секрет, що у сучасній українській мові все більше приживаються слова іншомовного походження. Майже завжди – це адаптація з англійської. Однак мало хто знає, що деякі слова з української не мають перекладу на інші мови. Тобто українізми також мають своє місце і люди у різних куточках світу називають борщ – борщем, козаків – козаками, а бандуру – бандурою.
Для прикладу:
боршч - білоруською
borsch - італійською
Borschtsch - німецькою
barszcz - польською
борщ - російською
borș - румунською
Borscht - французькою
boršč - чеською
borscs – угорською.
Український національний танець Гопак мовами різних країн світу виглядає так:
Hopak - англійською
гапак - білоруською
Hopak - іспанською
Hopak - італійською
Hopak - німецькою
Hopak - польською
Hopak - румунською
гопак - російською
Hopak - французькою
Hopak - чеською
Hopak – угорською.
Пісенна
Ллється, ніби пісня! Таким чином часто можна охарактеризувати українську. Пояснення тому цілком справедливе: у нашій мові присутня велика кількість зменшувально-пестливих форм: замість «мама» ми кажемо «матуся», «літо» називаємо «літечком», а такі слова як «легіт», «любий», «любисток» й самі по собі несуть силу тепла та щирості.
Варто лише згадати українські народні пісні, прикрашені словами зменшувально-пестливої форми. Хоча й саме слово «пестливий» викликає дещо дитячі, ніжні почуття, чи не правда?
Особлива
Українська мова славиться великою кількістю синонімів та унікальних слів. Наприклад, ми маємо особливі відтінки кольорів, чим не похвалиться жодна інша мова світу: барвінковий (світло-блакитний, колір квітів барвінку), жаристий (яскраво-червоний, колір жару), капуциновий (відтінок коричневого), миртовий (відтінок темно-зеленого), кубовий (насичено-синій, індиго), бразолійний (глибокий темно-синій, колір сандалу), прюнелевий (відтінок чорного, колір стиглих ягід шовковиці), кармазиновий (темно-малиновий).
Цілих двадцять (!) синонімів до слова «любов»: кохання, любощі, любість, любва, близькість, роман, фіґлі-миглі, амури, прив’язаність, відданість, повага, пошана, шаноба, інтерес, потяг, пристрасть, уподоба, жага, захопленість, жадання. І аж десять синонімів до слова «вчитель»: напутник, направник, наставник, викладач, викладовець, навчитель, педагог, освітянин, просвітник, просвітянин.
Цінуймо, любімо, розмовляймо українською не тільки у День писемності!
Автор: Марія Остапенко
