Безпілотники змінили війну назавжди. Українці зрозуміли це ще в 2022 році. Світ, з огляду на події на Близькому Сході, тільки починає усвідомлювати цю істину. Відносно дешеві та прості в реплікації дрони становлять загрозу подекуди більшу, ніж балістичні чи крилаті ракети.
Українські військові опинилися на передовій першої у світі війни дронів і гідно дають відсіч роям ударних та розвідувальних безпілотників, які ворог не втомлюється запускати по мирних містах України.
Дрони – ефективні. У лютому головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський казав, що вже близько 60% уражень на фронті завдаються саме безпілотниками. Решта припадає на артилерію, яка в класичному розумінні вважалась "богом війни".
Про це пише "Цензор.нет".
На передньому краї
Підрозділи 28 окремої механізованої бригади ім. Лицарів Зимового Походу за кількістю уражень з БпЛА опинилися в топ-15 серед усіх підрозділів Сил оборони України та в пʼятірці найкращих серед Сухопутних військ у рейтингу системи Delta.
На Краматорському напрямку воїни 28 ОМБр щодня полюють на повітряні цілі. Збивають усе, що входить у зону їхньої відповідальності: від розвідників на кшталт ZALA чи Supercam, до ударних "Молній", "Ланцетів" і "Шахедів".
До речі, за словами заступника командувача Повітряних сил ЗСУ, полковника Павла "Лазаря" Єлізарова, вже до 50% ворожих безпілотників знищують ще на кордоні або вздовж лінії фронту – там розташовані найбільш підготовлені бригади. Вони, за задумом, мають стати передовими силами комплексної системи протиповітряної оборони України, що нагадуватиме "Залізний купол" в Ізраїлі.
"Наш підрозділ перехоплювачів БпЛА вже зарекомендував себе. Однак ми не зупиняємося на досягнутому, а й далі розвиваємось. Першочергово – йдемо до більшої автоматизації та кращих алгоритмів виявлення, щоб мінімізувати кількість часу від виявлення до ураження цілі", – кажуть бійці 28 ОМБр.
Підрозділ є учасником ініціативи "Дронопад", що реалізується за підтримки фонду "Повернись живим". У межах проєкту загалом уже передано десятки тисяч одиниць техніки – від самих FPV-перехоплювачів до наземних станцій, РЕБ-комплексів і генераторів. Завдяки такій підтримці підрозділи, як у 28 ОМБр, можуть скорочувати час від виявлення до ураження, швидше реагувати на загрози, що безпосередньо впливає на результативність уражень ворожої техніки.
У лютому проєкт "Дронопад" визначив нову ціль – 50 тис. збитих російських безпілотників. Цифра ґрунтується на динаміці повітряних атак і чітко вибудуваній системі перехоплення. Ідеться про сотні знищених ударних БпЛА щомісяця. Тому масштабування цієї роботи є логічним продовженням уже досягнутих результатів.
Якщо спочатку "Дронопад" зосереджувався на збитті розвідувальних безпілотників, то згодом підрозділи перейшли до системного перехоплення ударних апаратів, зокрема "Шахед" і його модифікацій. Найінтенсивніша фаза роботи припала на осінь 2025 року: екіпажі могли знищувати десятки повітряних цілей за одну ніч.
"Коли ми запускали проєкт у 2024 році, нашою ціллю було 1000 збиттів. Сьогодні до ініціативи долучилися понад 100 військових частин, які разом знищили більше ніж 20 тис. розвідувальних та ударних БпЛА. Тож нова мета звучить амбітно – але вона цілком реальна. Загалом у цьому проєкті економіка війни проста: ракета ППО коштує мільйони, тоді як зенітний FPV-дрон у рази дешевший. За нашими підрахунками, кожна вкладена гривня завдає ворогу 20 грн прямих збитків. Саме цього ми й прагнемо: максимальної ефективності за мінімальних витрат", – пояснює Тарас Тимочко, консультант фонду "Повернись живим" і координатор проєкту "Дронопад".
По повітрю легше
На початку повномасштабної війни бійці підрозділу 28 ОМБр працювали з переносними зенітно-ракетними комплексами (ПЗРК). Їхнім завданням тоді було прикривати передовий край, піхоту й артилерію від ворожої авіації, насамперед Су-25 та російських гелікоптерів.
"Шахеди" ж у 2022 році росіяни тільки починали запускати. І, як нагадує Старший аналітик в Інституті Острова Зміїний Максим Терзі, це були радше тестові пуски для вивчення української протиповітряної оборони, її реакції, розташування. Перелом стався 2023-го, коли Росія ліцензувала внутрішнє виробництво та почала масштабувати випуск. Із цього моменту змінилася не лише кількість, а й логіка застосування. Замість поодиноких запусків – регулярні хвилі. Замість хаотичних ударів – ритмічна кампанія з періодичними піками інтенсивності.
Спеціальних систем перехоплення "Шахедів" тоді ще не було. Їхнім знешкодженням займалися окремі групи, зокрема Повітряні сили України. З появою дронів-перехоплювачів прикривати небо над сходом України почали й фахівці з 28 ОМБр. Один із бійців, Дмитро, каже, що починав працювати з FPV-системами ще до того, як їх широко почали використовувати для перехоплення "Шахедів".
"Працювати по повітрю легше, ніж по землі, адже з логістикою зараз дуже складно", – розповідають військовослужбовці.
Проблеми логістики – це зокрема наслідки сформованої вже кілзони, вогневий контроль у якій що ми, що ворог утримуємо дронами. На окремих ділянках фронту кілзона може сягати до 30 км.
Загалом на тривалість перебування на позиції впливають погодні умови. Чим вони гірші, тим довше доводиться там бути. Найбільша проблема – хмарність. Оператори прив’язуються до наземних орієнтирів, і якщо піднятися вище хмар – складно орієнтуватися в просторі.
Система визначає цілі приблизно в 70% випадків, але без візуального контакту важко зіставити дані. Через це часто трапляється велика витрата засобів. Тож підрозділ робить ставку на автоматизацію та вдосконалення алгоритмів, щоб мінімізувати людський фактор там, де це можливо, і скоротити час реагування.
"Зараз групи, які працюють по ударних дронах, закривали до 14 цілей за день. У нас найбільший результат – дев’ять збитих за день. Ще дві цілі були втрачені. Найдорожчі, які ми збивали, – це два "Мерліни" приблизно по $200 тис. за кожен", – поділилися бійці.
Потрібні мотивація та ентузіазм
За словами військовослужбовців ховається втома, кажуть, що задовго триває ця війна.
"Чотири роки – довго. А по факту ця війна триває приблизно років 350. Просто з гарячої фази вона іноді переходить у не гарячу", – зауважив один з бійців.
Загалом воїни скептично ставляться до думки, що люди добровільно йтимуть до армії – добровольців стає все менше. Для цього, кажуть, потрібна мотивація, зокрема матеріальна. Не тільки одноразова виплата, а й гідне грошове забезпечення. Без ентузіазму та мотивації, за їхніми словами, не багато цілей вийде збити.
"Кожна людина має свою мотивацію і свій шлях у війську. І піхота, і зенітники, і оператори дронів – усі виконують важливу роботу, без якої система просто не працює. FPV-напрямок – це можливість для тих, кому ближче техніка, швидкі рішення, робота з технологіями. Тут багато залежить від особистої реакції, мислення, вміння аналізувати ситуацію. Але будь-яка військова професія – це насамперед відповідальність і командна робота. Головне – свідомо обрати свій напрям і розуміти, що ти робиш внесок у спільну справу. Краще самому вибрати професію, ніж щоб її вибрали замість тебе", – резюмували наші співрозмовники.
