Армія РФ взяла під вогневий контроль головний логістичний коридор із Харківщини на Донбас
У Харківській області починають робити логістичні коридори в напрямку Донецької області
Новини Харкова сьогодні. Російська армія активно використовує безпілотники, особливо FPV-дрони, щоб взяти під контроль трасу Ізюм – Слов’янськ.
Про це йдетьсяв авторському матеріалі видання "Думка".
За даними видання, траса з Ізюма на Слов'янськ – це ключова логістична артерія, по якій здійснюється постачання продовольства, товарів і гуманітарної допомоги з Харківської області в північні райони Донецької області, що залишаються під контролем України.
Мета РФ – встановити вогневий контроль над ділянками цієї траси, аби “відрізати” неокуповані райони Донбасу від Харківської області, ускладнити логістику для ЗСУ і цивільного населення.
Командир батальйону 66 ОМБР Олександр зазначає, що на Лиманському напрямку ситуація залишається сильно напруженою, бої тривають щодня. Він каже, що росіяни прагнуть взяти під повний контроль територію Донецької та Луганської областей; знищити українську націю чи бодай у значній мірі підірвати її опір.
Ворог застосовує засоби, які дають змогу обстрілювати трасу з відстані приблизно 30-40 км. Це – дрони-ретранслятори, “матки”, котушки з оптоволокном довжиною до 50 км, FPV-дрони.
Комбат визнає, щоб зменшити вогневий вплив на трасу, потрібно відігнати ворога на значну відстань. Але це складне завдання, і в короткостроковій перспективі особливих змін не буде.
У свою чергу волонтери кажуть, що російські безпілотники уже давно стали основною загрозою для цивільного населення у прифронтових районах: вражають не лише військові об’єкти чи автомобілі, а й евакуаційні автомобілі, аптечки, машини, що належать медикам. Люди змушені шукати об’їзні дороги через загрозу із трасою Ізюм – Слов’янськ. Багато хто вже уникає певних маршрутів через небезпеку дронів.
Зростає вартість евакуації: через обмеження транспорту, необхідність використання приватного чи комерційного транспорту, ціни ростуть.
Мешканці Слов’янська й інших міст поблизу фронту обурюються, що попри тривалу війну (майже 4 роки), захисні заходи на трасі – сітки, укріплення, інші інженерні бар’єри – з’являються занадто пізно або неповно. Є страх, що повна ізоляція та ускладнення з логістикою призведуть до браку продуктів, медикаментів, товарів першої необхідності, а також до труднощів з евакуацією.
Люди відчувають психологічний тиск, страх і невизначеність. Багато хто думає, чи варто залишатися, чи варто виїжджати — адже дороги стають дедалі небезпечнішими.
Якщо траса Ізюм — Слов’янськ буде взята під постійний вогневий контроль, це може: ускладнити чи припинити доставку вантажів, матеріалів, гуманітарної допомоги, продуктів до міст Донеччини, які ще під контролем України (Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка тощо); підвищити загрозу для цивільного населення, збільшити кількість жертв серед мирних мешканців через удари дронів та випадкові ураження; створити нову хвилю переміщення: люди бояться за свою безпеку і змушені шукати шляхи евакуації, які стають дедалі обмеженішими; збільшити витрати на логістику.
