Днями низка європейських сусідів України ввели тимчасову заборону на імпорт нашої агропродукції або ж змінили правила її транзиту до третіх країн. УНІАН з’ясовував, якими можуть бути наслідки для нашої держави та як знайти рішення цієї проблеми.
Українські фермери проводять вже другу екстремальну посівну в умовах великої війни, яку ведуть проти нашої країни російські загарбники. Цьогоріч робота в полі ускладнена як фінансовими, так і погодними викликами. А ще масла у вогонь додали нещодавні дії від наших західних партнерів щодо тимчасової заборони на експорт чи транзит вітчизняної аграрної продукції. Що змушує сільгоспвиробників турбуватись ще й проте, чи буде попит на врожай та прийнятною ціна.
З початку повномасштабної війни в Україні вітчизняні порти Чорного моря перебувають у повній блокаді, яка лише частково знята для відвантаження сільськогосподарської продукції у рамках "зернової ініціативи". Однією з можливостей забезпечувати аграрний експорт, був стабільний пропуск вантажів у напрямку європейських портів, зокрема, портів сусідніх держав. Однак, влада Польщі, Угорщини та Словаччини прийняла рішення про тимчасове обмеження експорту українських сільськогосподарських товарів своїми територіями. А Болгарія почала обговорювати введення подібного обмеження. Це призвело до майже повної зупинки експорту українського зерна та іншої агропродукції до європейського ринку.
Передували цим обмеженням періодичні страйки, які проводили протягом декількох місяців польські фермери. Вони вимагали від своєї влади не допускати, аби українське збіжжя перетинало кордон і залишалось всередині їхньої країни. Адже наше зерно виявилось дешевшим за польське і, відповідно, більш конкурентноздатним. Тому поляки вимушено лишались із повними зерносховищами і порожніми кишенями.
Польща намагалась врегулювати цю ситуацію шляхом фінансової допомоги для своїх сільгоспвиробників, але й це не змогло загасити суспільне невдоволення. Тож в результаті польська сторона вжила радикальних заходів і ввела заборону як на імпорт, так і транзит українського збіжжя.
Проте за результатами інтенсивних кількаденних переговорів країнам вдалось дійти порозуміння і транзит українського зерна і низки інших аграрних продуктів через Польщу до третіх країн було поновлено.
"Ми ставимось до проблем, які виникли у польських колег, з такою самою увагою, як і Польща ставиться до наших проблем. Тому ми маємо оперативно і конструктивно реагувати на цю кризову ситуацію. За результатами переговорів було вирішено, що транзит українських сільськогосподарських товарів через територію Польщі буде розблоковано у ніч з четверга 20 квітня на пʼятницю 21 квітня поточного року", – заявила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.
Які з’являються нові обмеження
Попри відновлення транзиту нашої аграрної продукції польським шляхом, безпосередній імпорт до цієї країни все ж поки залишається під забороною. А перевезення збіжжя Польщею до інших країн буде відбуватись за новими правилами.
"Ми бачимо, що за результатами перемовин в Польщі має бути відновлений транзит українського зерна польською територією. Проте за умов опломбування і супроводження конвоями транзитних вантажів", – повідомила УНІАН посол Міністерства закордонних справ з особливих доручень, координатор Ради експортерів та інвесторів Ольга Трофімцева.
Вона підкреслила, що ці додаткові умови накладуться на вартості логістики, адже опломбування і конвоювання вантажів необхідно сплачувати. Проте, за її словами, деталі цих нових правил ще будуть уточнюватись.
Заборонам від сусідніх європейських країн передувало те, що місцевим фермерам дедалі важче конкурувати з українськими колегами через дешевий імпорт агропродукції. Свою роль зіграло також і зниження цін на їжу на світовому ринку. При цьому деякі іноземні партнери почали ставити під сумнів якість вітчизняного збіжжя, тобто шукали будь який привід для заборони. Не виключено, що всі ці акції також ставлять на меті вибити для своїх аграріїв більші субсидії від ЄС.
До вже встановлених обмежень Польща також вирішила запропонувати Євросоюзу розширити список сільгосппродукції, яку не можна буде імпортувати з України. Адже вони вважають, що заборона на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку і насіння соняшника недостатня для Польщі та інших сусідніх з Україною країн. Тому Польща хоче додати в цей список також фрукти, яйця, птицю, цукор і мед. Проте остаточних офіційних рішень з цього питання ще озвучено не було.
Натомість з’явилась інформація, що під тиском Польщі та Угорщини Брюссель готує надзвичайні обмеження на імпорт українського зерна до п'яти країн, що входять до Євросоюзу. Тож обговорюється, що буде заборонено імпорт зернової продукції до Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини, а також до Болгарії, за винятком переправлення до інших країн-членів ЄС або інших частин світу.
Неминучі втрати
Цілком логічно, що будь-які обмеження в агроекспорті через західні кордони принесуть за собою втрати для української економіки в цілому. З огляду на те, що за перший квартал цього року продукти сільського господарства і харчової промисловості у товарній структурі загального експорту України зайняли домінуючу частину обсягом 65%. Загалом у січні-березні наша країна продала на світовому ринку аграрної продукції на $6,7 млрд.
Як зазначили в Міністерстві аграрної політики і продовольства України, рік тому Єврокомісія запустила ініціативу "Шляхи Солідарності", а в серпні 2022 року почала діяти "Чорноморська зернова ініціатива". За цей період "Шляхами Солідарності" через західні кордони Україна відвантажила близько 32 млн тонн сільськогосподарської продукції, а "зерновим коридором" - 27 млн тонн.
"Якщо подивитись на експорт зернових і олійних, то в березні ми експортували морськими шляхами з портів Великої Одеси 3,4 млн тонн, а альтернативними шляхами – 3 млн тонн, що теж є дуже немало. Тож зрозуміло, що будь-які обмеження щодо експорту наземними шляхами нанесуть удар", - підкреслила посол Міністерства закордонних справ з особливих доручень Трофімцева.
Вона додала, що ситуація буде змінюватись протягом найближчого часу, тому реальні втрати від цих обмежень можна буде оцінити не раніше, ніж через місяць.
Керівник громадської організації "Агрополітичний діалог "Аграрна рада" Інна Мєтєлєва в коментарі УНІАН зазначила, що нові експортні обмеження суттєво вплинуть на українського агровиробника, що потягне за собою низку негативних наслідків.
"За розрахунками аграрних аналітиків, негативного економічного впливу на європейського фермера через експорт українського збіжжя через ці країни не було. Але ця ситуація суттєво впливає на українського виробника, який через логістичні проблеми працює з мінімальною дохідністю, а по окремим позиціям в збиток. Якщо буде так продовжуватись, він змушений буде або скорочувати або закривати виробництво. А це суттєво вплине на зайнятість, податки, та в цілому економічні показники", – наголосила вона.
При цьому, як додала експерт, за обмеженості фінансових можливостей під час війни проекти переробки наразі теж не є альтернативою експорту сировини.
У зв’язку з цією форс-мажорною ситуацією Європейська Бізнес Асоціація України звернулась до урядів Угорщини, Польщі та Словаччини з проханням терміново переглянути нещодавнє рішення щодо тимчасового обмеження експорту через території країн (в тому числі транзитом) вітчизняної аграрної продукції та не допустити такого обмеження зі сторони Болгарії.
Асоціація наголосила, що запровадження будь-яких обмежувальних заходів щодо імпорту сільськогосподарських товарів з України необхідно вводити із завчасним попередженням, аби у експортерів була можливість виконати попередньо укладені контракти. Також бізнесмени звернули увагу, що обмеження імпорту до Польщі, Угорщини та Словаччини введено до низки української агропродукції, проте наразі затримують товари, які навіть не включені до цього переліку, зокрема, олію соняшникову, що створює ще більше незрозумілості та є ще більш недопустимим.
Перепони на морських шляхах
Окрім обмежень для аграрного експорту з боку західних партнерів для нашої країни, кривава Росія не полишає спроб завадити повноцінній роботі "зернового коридору", який з серпня 2022 року дозволяє експортувати вітчизняну продукцію через три українських морських порти. Тому періодично представники країни-агресора Росії в Спільному координаційному центрі саботують роботу і знаходять для того купу причин.
З 10 квітня Росія припинила реєстрацію нового вхідного флоту до участі в "зерновій ініціативі" і відмовилася працювати за планами українських портів. Це унеможливило складання інспекційних планів і фактично зупинило захід до наших портів нових суден.
"18 квітня українська сторона запропонувала провести хоча б дві інспекції вихідного і дві інспекції вхідного флоту. Ця пропозиція була підтримана також турецькою стороною, але не була реалізована через позицію Росії", – наголосив віце-прем'єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков.
Але врешті-решт, за словами Кубракова, Україна та Туреччина, яка виступає посередником у "зерновій ініціативі", дійшли згоди щодо відновлення реєстрації та інспектування суден, що прибувають під завантаження українським зерном.
Тож маємо надію, що "зерновий коридор" врешті запрацює в звичному режимі без руйнівних спроб Росії призупинити процес. Адже зараз в умовах обмежень в альтернативних шляхах через західні кордони робота "зернової ініціативи" по-особливому важлива. Не будемо забувати, що до війни наша країна годувала своєю аграркою біля 400 млн людей по усьому світу, тому спроби перешкодити цьому експорту лише поглиблять ситуацію з голодом у бідних країнах.
Натомість нашим західним сусідам варто усвідомити, в яких важких умовах наразі доводиться працювати нашим аграріям, які попри військові перепони продовжують свою роботу на благо світової продовольчої безпеки. Зрозуміло, що кожен турбується про власну фінансову вигоду, проте зараз руками українців будується надійний щит для того, аби європейські фермери могли виходити в поля під мирним небом. Про це варто не забувати і цінувати.
Також важливо пам’ятати, що аграрний експорт генерує значну долю валютних надходжень України, тому будь які проблеми на цьому напрямку будуть впливати на курс гривні. Тож нашому уряду потрібно докласти максимум зусиль для швидкого налагодження діалогу з нашими європейськими сусідами для знаходження компромісного рішення, яке усіх задовольнить.
Альона Кириченко
