Повномасштабна війна, яка 10 місяців назад прийшла на нашу землю, повністю змінила наше життя. З тривогою, але вірою у краще, українці зустріли 2023 рік. УНІАН за допомогою експертів спробував проаналізувати основні економічні виклики, які випали на долю країни та будуть впливати на кожного з нас у новому році.
Вже минулий 2022 рік кардинально змінив життя як кожного українця, так і країни в цілому. Повномасштабна війна, яку розпочала проти нашої держави агресивна Росія, змусила багатьох наших громадян покинути власні домівки та робочі місця, перетворившись на біженців. Хтось став внутрішнім переселенцем, а хтось був вимушений шукати прихистку у сусідніх чи далеких дружніх державах.
За оцінками Організації Об’єднаних Націй, кількість українських біженців тільки в країнах Євросоюзу вже наближається до 8 млн людей. Іншими словами, кожен п’ятий українець за останній рік виїхав закордон. На жаль, тисячі наших громадян загинули від рук рашистів – і це найбільша наша втрата.
Військові дії дикої російської орди на території нашої країни завдали серйозних руйнувань національній економіці. За оцінками Міністерства економіки, валовий внутрішній продукт нашої держави у 2022 році скоротився на 30,4 відсотки, що є, з одного боку, найбільшим падінням за новітню історію України, а з іншого – значно менше від того, що прогнозували у лютому-березні експерти та міжнародні інституції (на рівні 45-50 відсотків).
Українська економіка змогла уникнути найбільш негативних та песимістичних сценаріїв, які прогнозували на початку великої війни, не лише завдяки безпрецедентній підтримці країн-друзів та партнерів, яка, за оцінками Міністерства фінансів, протягом минулого року сягнула 27,5 млрд доларів. Але й тому, що громадяни та бізнес навчилися жити у суворих умовах, які диктує війна.
Зокрема, українці прилаштовувалися працювати без графіку через повітряні тривоги та знаходити шляхи, аби працювати під час тривалих відключень світла, тепла, зв’язку та інтернету.
Окреме здивування для багатьох у світі – це те, що наша банківська система, яка грає ключову роль у розвитку економіки, витримала тиск повномасштабної війни. Вона не лише продемонструвала свою міцність та надійність, але і готовність швидко змінюватися та адаптуватися до нових важких реалій.
Багато перешкод громадяни та бізнес вже пережили протягом надскладного 2022 року, однак, з немалою кількістю викликів ми змушені будемо стикнутися і протягом нового 2023-го.
Економічні збитки
Триваюча війна Росії проти нашої держави щодня множить збитки, які вона завдає. І ці втрати стосуються не лише оборонного, енергетичного чи стратегічного характеру. Російські варвари вбивають наших громадян та нищать усе, до чого можуть дотягнутись: руйнують міста та села, цивільну інфраструктуру, культурні, спортивні споруди, церкви, школи, лікарні, дитячі садки…
За оцінками прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, сума економічних збитків України від війни, яка ще у червні 2022 року становила 350 млрд доларів, на кінець року зросла до більше 700 млрд доларів.
"Спільно зі Світовим банком плануємо провести чергову верифікацію потреб України на швидке відновлення. Враховуючи останні атаки на нашу інфраструктуру, сьогодні ця сума сягає понад 700 млрд доларів", – зазначив Шмигаль.
Для того, щоб осягнути масштаб заподіяної росіянами шкоди, достатньо уявити, що цієї суми вистачить, щоб роздати кожному українцю по 17,5 тисяч доларів або купити кожному однокімнатну квартиру. Або уся країна могла би собі дозволити не працювати майже 4 роки, адже рівно стільки потрібно часу, щоб заробити таку грошову величину українським громадянам та бізнесу.
Експерти підкреслюють, що після нашої Перемоги над загарбниками на відбудову України знадобиться мінімум 3-5 років та сотні мільярдів доларів внутрішніх та міжнародних інвестицій. Частина цих грошей має прийти від конфіскованих за кордоном російських активів, але і тут не все так просто.
Наша держава претендує на 300 млрд доларів резервів російського центробанку та близько 30 млрд доларів активів російських олігархів, які знайшли в західних країнах. Ці гроші заморожені, але поки нема інструменту для їх конфіскації.
"Усі можливі міжнародні юридичні майданчики Україна вже використала. Це Європейський суд з прав людини, міжнародний суд ООН, інвестиційні арбітражі.
Жодна з цих інституцій не передбачає можливості стягнути компенсацію, тому Україна пропонує партнерам створити компенсаційний механізм на базі міжнародного договору", – розповіла заступниця міністра юстиції Ірина Мудра.
За її словами, Україна створить реєстр збитків, де буде зібрана інформація про російські злочини. На його базі створять фонд, через який проходитимуть виплати постраждалим. Аби наповнити його російськими грошима, країни-підписанти мають ухвалити закони, які дозволить конфіскувати російські активи. Однак у експертному середовищі вважають, що цей процес може затягнутися на багато років.
"Потрібно чесно говорити, що сподіватися на швидку компенсацію завданих агресором збитків з його боку не варто. Тому розраховувати у середньостроковій перспективі маємо лише на внутрішні ресурси та варто усіма силами заохочувати міжнародні компанії вкладати кошти в нашу державу", - розповів УНІАН економічний експерт Сергій Костянтинов.
"Для того, щоб залучити в майбутньому дійсно великих інвесторів маємо створити конкурентоспроможний рівень оподаткування, забезпечити нульову толерантність до корупції та гарантувати чесне та прозоре судочинство", - додав Костянтинов.
З допомогою друзів долаємо фінансові труднощі
Кривава війна Росії проти нашої країни змусила значно перекроїти доходи та видатки державного бюджету, кошти якого почали спрямовувати в першу чергу на два найважливіші напрямки – оборону держави та соціальний сектор.
Причому заплановані видатки протягом 2022 року зросли у два рази – до 2,7 трлн грн (75 млрд доларів), а дефіцит держбюджету збільшився майже у 6 разів – до 911 млрд грн (25 млрд доларів).
Закрити такий величезний розрив між доходами та видатками дозволила грантова та кредитна підтримка міжнародних партнерів, купівля військових облігацій підприємцями, банками та населенням, а також продовження сплати податків великими, середніми та маленькими підприємцями, які попри ризики швидко почали оговтуватися від шоку початку повномасштабної війни.
За словами виконавчого директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, основними проблемами, з якими зіштовхнулася Україна у контексті іноземної фінансової допомоги у 2022 році, була нестабільність надходжень та невідповідність обіцяних обсягів допомоги реально переданим.
"Обсяг обіцяної у 2022 році бюджетної допомоги склав 36 млрд дол. Більша частина недоотриманої суми – це 3 млрд євро від ЄС і 9 млрд євро тих, які Єврокомісія пообіцяла Україні ще у травні; і ці кошти Україна не отримала. Решта коштів – дрібніші обіцянки різних донорів, домовленості щодо яких з тих чи інших причин не були фіналізовані. Відсутність ритмічності надходжень ускладнює планування видатків та змушує частіше вдаватися до емісійного фінансування", - підкреслив експерт.
На жаль, у новому 2023 році українська фінансова система також продовжить бути значною мірою залежною від міжнародної підтримки. Більше того, цього року запланований дефіцит державних фінансів навіть перевищить показник минулого року на майже 400 млрд грн - до 1,3 трлн грн (37 млрд доларів).
Кабмін розраховує отримати ці кошти з трьох основних джерел – від Євросоюзу, Сполучених Штатів та Міжнародного валютного фонду. Рада ЄС вже ухвалила виділення нашій державі 18 млрд євро у 2023 році.
"Фактично ми маємо вже проголосовані 18 млрд євро від Європейського Союзу. Ми маємо також обіцянки від Сполучених Штатів Америки у сумі 9,8 мільярда доларів. Ми також працюємо з МВФ, з яким вже маємо програму моніторингу. І не пізніше першого кварталу, сподіваємося отримати велику фінансову програму, яка також стане суттєвою фінансовою підтримкою для України, що дозволить нам повністю закрити весь дефіцит бюджету 2023 року", - заявив прем’єр-міністр Шмигаль.
При цьому за два дні до нового року президент США Джо Байден підписав закон про бюджет своєї країни, який передбачає допомогу Україні на рівні 45 млрд доларів.
"Однак варто пам’ятати, що жодної копійки з міжнародних коштів не можна витрачати на військові потреби. Зарплату військовим та інші супутні видатки як 2022, так і 2023 року будемо фінансувати за рахунок платників податків та через продаж військових облігацій", - підкреслив економічний експерт Костянтинов.
Складні соціальні виклики
Рівень доходів українців з початку великої війни значно знизився. Це стосується усіх сфер суспільства. Ті, хто мали певні заощадження та кваліфіковану роботу, стали заробляти відчутно менше у реальному виражені через інфляцію та девальвацію гривні, а ті, хто і до цього ледве зводили кінці з кінцями, – взагалі опинилися у дуже скрутному становищі.
"Інфляція у 2022 році наблизилася до 30 відсотків, а продовольча по ряду товарів і послуг – перевищила всі 50 відсотків. Гривня, незважаючи на стабілізаційні кроки центробанку та уряду, девальвувала також майже уполовину. Тобто заощадження громадян у національній валюті у реальному виражені скоротилися, а імпортні товари стали дорожчими на 30-40 відсотків", - розповіла УНІАН економіст Тетяна Волкова.
За даними Світового банку, кількість людей в Україні, які живуть за межею бідності, від початку повномасштабної війни збільшилася в десять разів: з 2 відсотків до понад 25 відсотків.
"Через російські атаки на цивільну інфраструктуру в українських містах, економічна ситуація погіршується. Якщо так триватиме, перспективи будуть набагато важчими. За поточної динаміки до кінця 2023 року кількість українців, які живуть за межею бідності, може зрости до 55 відсотків", - констатував регіональний директор Світового банку у Східній Європі Аруп Банерджи.
На жаль, у новому 2023 році громадянам також не варто очікувати зростання соціальних стандартів, оскільки уряд не передбачив протягом року підвищення мінімальних доходів громадян і прожиткового мінімуму, залишивши їх на рівні 6700 гривень (167 доларів) та 2600 гривень (65 доларів) відповідно.
Однак гарною новиною є те, що попри величезний дефіцит держбюджету в автоматичному режимі продовжать отримувати соціальні виплати внутрішньо переміщені громадяни. Хоча їх рівень також не збільшується, але і не зменшується, залишаючись на рівні 2000 гривень (50 доларів) для дорослих людей, і 3000 гривень (75 доларів) на кожну дитину або дорослого з інвалідністю.
"Хочу заспокоїти всіх переселенців: не потрібно звертатися до органів соцзахисту або ЦНАПів для відновлення виплат. Ви як і раніше будете отримувати допомогу від держави", - зазначила міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
Іншими словами, економічна спроможність держави у новому році дозволить підтримувати номінальні економічні показники на рівні 2022 року, однак в умовах продовження війни про вагомі індексації виплат не йдеться, оскільки усі ресурси спрямовуються на те, щоб наблизити день нашої перемоги. Адже, причина наших економічних негараздів криється у тому, що кривавий агресор прийшов на нашу мирну землю.
Гнучкість бізнесу
З 24 лютого – дня повномасштабного вторгнення російських загарбників в Україну – кожен другий підприємець повністю або частково втратив свою справу через окупацію, постійні ракетні удари та перебої зі світлом. Складніше всього малому й середньому бізнесу, який дає роботу мільйонам людей.
Для підтримки національного бізнесу держава минулого року створила Національну Раду з відновлення України від наслідків війни. Крім того, влада зменшила оподаткування для деяких представників бізнесу, скасувала перевірки та спростила ряд інших бюрократичних процедур. Уряд також розширив доступ підприємців до пільгового кредитування за ставкою "5-7-9%".
Однак станом на початок нового року більшість пільг для бізнесу суттєво переглянуті або скасовані. Що стосується пільгового кредитування, то воно доступно далеко не для всіх підприємців. Наприклад, нові представники бізнесу, які ще не мають року діяльності і є найбільш уразливим, взагалі не мають доступу до нього, а кредитуватися на комерційних умовах під 35-40 відсотків річних економічно не вигідно.
В банки, у свою чергу, також не можуть зменшити кредитні ставки, адже лише вартість рефінансування для них зараз становить 27 відсотків річних, а плюс до цього ще треба додати ризики неповернення коштів, оплату праці працівників та безліч інших витрат.
Саме тому багато українських підприємців стали активно подаватися на отримання міжнародних грантів, щоб отримати ресурси для продовження діяльності.
"Наразі актуальним для вітчизняних підприємств стала співпраця із зарубіжними партнерами й вихід на міжнародний рівень. Найбільше всього українці надають перевагу ринкам США, Польщі, Німеччини, Великої Британії, Литви й Канади. Це створює міцні стосунки з країнами-партнерами й підтримує українську економіку, сплачуючи податки до нашого державного бюджету", - розповіла УНІАН голова Відділу стратегічного планування Інституту урядових відносин Катерина Штепа.
Важливим є те, що українці протягом 2022 року попри усі складнощі продовжили відкривати власні справи, адаптуючись до нових складних реалій. Згідно з дослідженням платформи VKURSI, впродовж минулого року українці зареєстрували майже 202 тисячі ФОПів і понад 33,5 тисячі юридичних осіб.
"Навіть у дні найвиразнішої підлості Росії українці реєстрували бізнес і планували майбутнє, розвиток, завтрашній день. Наприклад, 10 жовтня, коли відбулась масивна ракетна атака, зареєструвався 231 новий ФОП та 46 нових юридичних осіб. Цифровізація державних сервісів та курс традиційних банків на розвиток дистанційного обслуговування відіграють у цьому колосальну роль, і уможливлюють роботу бізнесу, в тому числі, і нового", - зазначили аналітики платформи.
Як розповів УНІАН генеральний директор компанії IDS Ukraine Марко Ткачук, швидка адаптивність дозволила компанії, яка працює на ринку мінеральних вод, продовжити успішно працювати в умовах великої війни.
"Гнучкість в такій ситуації - єдиний можливий шлях вистояти для бізнесу. Конкретний приклад - ми почали відштовхуватися від короткочасних потреб ринку. У період складнощів з логістикою між сходом та заходом країни, відновили виробництво негазованої води. Саме для потреб Дніпропетровської, Запорізької, Полтавської та сусідніх з ними областей", - розповів Ткачук.
Також, за його словами, у відповідь на блекаути, компанія впровадила самовивіз води.
"Крім цього, збільшили запаси бутильованої продукції на складах компанії та торговельних мереж. Обсягів води, що там зберігаються, достатньо, як мінімум, на 20-25 днів продажу", - зазначив Ткачук.
Як розповіла УНІАН власниця невеликого київського кафе Інна, зараз у клієнтів знизилася платоспроможність, проте бажання пити каву та з’їсти щось смачненьке залишаються. Тому вона також достатньо швидко відновилася і продовжила працювати, пристосувавшись до нових реалій постійних повітряних тривог та відключень світла.
"Я відкрила власну справу більше року тому. Попит на каву достатньо великий, тому працювали до лютого в прибуток. Згодом ми зі зрозумілих причин змушені були зачинитися, а поновили діяльність у травні. Кількість клієнтів в день поступово зростає. Бізнес відновлюється, однак, звісно, відключення електроенергії дається в знаки. Зараз купили генератор і будемо попри все продовжувати працювати", – розповіла підприємець.
З надією на краще
Незважаючи на вкрай важку ситуацію в економіці, український бізнес та громадяни показали свою гнучкість та неабияку здатність до виживання. Однак війна сильно змінила пріоритети людей та відповідно їх купівельну поведінку. На відміну від консервативних європейських підприємців, українські бізнесмени не бояться експериментувати та використовують всі наявні можливості, а також сміливо будують плани на майбутнє.
"2023 рік стане для української економіки роком великих випробувань. З одного боку, критичні потреби бюджету надійно закриті коштами західних партнерів, а з іншого, відновлення країни потребує нестандартних і сміливих рішень у сфері залучення міжнародних інвестицій та реанімування промислового виробництва на новому якісному інноваційному рівні", - розповів УНІАН голова ГО "Ліга інвестиційного розвитку України" Єгор Шишенок.
Водночас в умовах продовження руйнівної війни українцям не варто очікувати значного покращення фінансового забезпечення, оскільки залишаються значні ризики подальшого зростання цін та девальвації гривні. Під час розрахунку показників держбюджету на 2023 рік в уряді прогнозували, що інфляція може сягнути 28 відсотків, а вартість долара до гривні може подорожчати на 12,5 відсотків – до 45 гривень за долар.
Однак позитивом є те, що у новий рік українці прийшли вже більш підготовленими. Більше немає страху невизначеності, бо в усіх нас вже є, як би це страшно не звучало, пристосованість до повітряних тривог, звуку сирен, постійних відключень світла та комендантської години.
Національна економіка також значною мірою адаптовується до військових умов. Поступово налагоджується ситуація з експортом українських товарів і послуг, зменшується обсяг некритичного імпорту тих товарів, які можна виробляти всередині країн, що сприяє зменшенню дефіциту нашого платіжного балансу. Важливим завданням для уряду залишається створення можливості для експорту бізнесом товарів з більшою доданою вартістю та подальше нарощення потенціалу оборонно-промислового комплексу. Наші герої захисники можуть і хочуть бити ворога вітчизняною зброєю.
Отже, боятися не варто, бо на нашу долю вже випало те, з чим не стикалася жодна країна у новітній історії з часів Другої світової війни. На нас дивиться із захопленням і підтримує увесь цивілізований світ. Україна обов’язково переможе!
А після нашої перемоги під час відбудови країни, яка незабаром стане членом Євросоюзу, усі економічні чинники стабілізуються. І це за допомоги іноземних друзів та партнерів невідмінно відбудеться, якщо ми будемо робити все можливе для посилення та модернізації держави, розбудови її економіки та розвитку бізнесу.
