На кілька тижнів через поранення повернувся до мирної землі і ледь не пожалкував про це. Читаю деяких наших "правдорубів" і не вірю в те, що бачу!
Відразу після святкування Дня юриста в Одеській юракадемії, в якій зокрема нагороджували військових студентів і викладачів, в деяких телеграм-каналах та псевдоЗМІ полилось стільки бруду! І на сам заклад, і на процес нагородження, і безпосередньо на нас, хто в пікселі прийшов до рідного вишу на своє професійне свято…
Вже вам військові не такі? Не ті нагороди беруть до рук? Не так фотографуються? Панове, ви серйозно? Так може, давайте поміняємось - ви під Авдіївку, Лиман, Красногоровку. А ми в світлі кабінети, за ноутбуки і щось там клацати. Не хочете? Авжеж, страшно. Холодно. Ризик повернутися калікою або не повернутися ніколи.
Затуліть ваші чорні роти і хоча б трохи поважайте нас. Наші вчинки, наш вибір. Який саме вибір? Кілька років тому ми свідомо обрали Одеську юридичну академію, бачили своїм покликанням захист закону, правопорядку. Але 24 лютого 2022 розділило наше життя на до та після. Потрібно було захищати країну, рятувати її від ворога. І нас таких "правників-захисників" не одиниці, а десятки. У нас була броня від мобілізації, але, при цьому, і чітке розуміння того, що заховатись не вийде.
Це наш дім. Хто його за нас буде боронити? І так. Нам не соромно відчувати підтримку від наших одногрупників, наших деканів, керівництва вишу. Я не хочу деталізувати - все, що передається, то є все цінним, точніше, безцінним. Те що, університет кожного місяця сплачує мільйони гривень податків до держбюджету також вважаю суттєвою допомогою армії. Підкреслюю - 10 мільйонів гривень щомісяця. Чи бюджет не має приймати ці гроші, тому що у вашому розумінні - це якісь не такі гроші?
У вас є такі гроші на автівку, зимовий одяг, мавіки та тепловізори? Ви змінили свій устрій життя, менше кави п'єте в улюбленій кав'ярні?
Вибачте, але накипіло!
А тепер уважно читайте за День юриста. Не маємо сил та бажання повторювати двічі. Та й ворог може стільки часу не дати. В нас у побратимів з кожним роком додається професійних свят. Сумний жарт, але вже як є. 1 жовтня був наш День захисників. В грудні - День Збройних сил. Але ми не забули, що ми здобуваємо юридичну освіту. 8 жовтня, День юриста, - це також наш день. І нам було приємно, що рідний університет про нас не забуває. Постійно говорить про нас, про захисників, що пішли зі студентських аудиторій на фронт. Про це особливо сьогодні потрібно нагадувати, коли суспільство втомлюється від війни.
Якщо вже вам важко, тоді як нам? Ми вдячні президенту нашої академії Сергію Ківалову і за відзнаку, і за постійну допомогу, і за постійну увагу. І нам прикро чути, коли в суспільстві лунає думка про те, що якісь не такі військові у нас, що беруть в руки нагороди від якогось не такого вишу. Наші побратими-правники сьогодні в госпіталі без кінцівок. Одного нашого товариша-юриста ми втратили на полю бою. Вони також "неправильні", бо колись обрали юракадемію? Думайте над вашими "розслідуваннями". Хлопці, які повернуться з фронту, повернуться з перемогою і обов'язково згадають тих, хто дорікав їм за це все. Готуйте відповіді.
Така ось відпустка виходить. Скоріше б до побратимів.
Автор: Максим Пилявський, студент стаціонару 1 курсу магістратури Одеської юридичної академії, факультет Цивільної та господарської юстиції. На фронті вже півтора роки
