15 місяців прослуховувань, десятки обшуків і сотні годин аудіозаписів — так НАБУ та САП документували одну з наймасштабніших схем впливу на державні підприємства. У центрі — "Енергоатом" і посадовці, які, за версією слідства, перетворили контракти компанії на джерело багатомільйонних "відкатів". Фокус розбирався, як НАБУ розслідує такі справи й чи дійде операція "Мідас" до вироків.
10 листопада Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою оголосили про завершення 15-місячного розслідування діяльності організованої злочинної групи у сфері енергетики. Операція, умовно названа "Мідас", передбачала документування корупційних механізмів впливу на стратегічні державні підприємства, насамперед акціонерне товариство "Енергоатом".
За даними НАБУ, детективи провели понад 70 обшуків, залучаючи весь особовий склад Бюро, та зафіксували приблизно 1000 годин аудіорозмов. Основним об'єктом схеми стало систематичне одержання неправомірної вигоди від контрагентів "Енергоатому" у розмірі 10–15% від вартості контрактів. Практика примусу до сплати "відкатів" за уникнення блокування платежів або позбавлення статусу постачальника отримала внутрішню назву "шлагбаум".
Керівництво злочинної організації, за версією слідства, забезпечувало контроль над кадровими призначеннями, тендерними процедурами та фінансовими потоками через неформальних "смотрящих". До схеми залучили колишнього заступника керівника Фонду державного майна (нині — радника міністра енергетики), експравоохоронця на посаді виконавчого директора з фізичного захисту "Енергоатому" та інших посадовців.
НАБУ оприлюднило фрагменти розмов за участю осіб під псевдонімами "Рокет", "Карлсон", "Тенор", де обговорювалися механізми відкатів на будівництві захисних споруд. Народний депутат Ярослав Железняк ідентифікував ймовірних учасників: бізнесмена Тимура Міндіча ("Карлсон") як керівника групи; Ігоря Миронюка ("Рокет") — радника міністра енергетики; Дмитра Басова ("Тенор") — виконавчого директора "Енергоатому". Серед інших фігурантів — член НКРЕКП Сергій Пушкар, віцепрезидент "Енергоатому" Якоб Хартмут та, за неофіційними даними, Світлана Гринчук.
Того ж дня НАБУ проведено обшуки за адресами Міндіча, Германа Галущенка та інших. За інформацією джерел, Міндіч залишив країну за кілька годин до дій правоохоронців.
Міністерство енергетики та Кабінет Міністрів утримуються від коментарів. Мін'юст зазначив, що Галущенко надає повне сприяння правоохоронним органам.
Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин, наголосив, що обов'язково має бути "невідворотність покарання".
Ексголова "Укренерго" Володимир Кудрицький, коментуючи події, підтримав дії НАБУ, наголосивши на необхідності захисту антикорупційних органів від звинувачень у "зовнішньому управлінні".
Операція "Мідас": як діяли детективи
Колишній співробітник Служби безпеки України Іван Ступак детально пояснив Фокусу методи роботи Національного антикорупційного бюро під час документування злочинів високопосадовців. За його словами, ключовим елементом є комплексний підхід, що поєднує аналітику, оперативно-розшукову діяльність та співпрацю з громадянами.
"Детективи постійно моніторять державні закупівлі, аналізують бази даних, виявляють компанії з історією обготівковування коштів. Якщо така структура знову з'являється в тендерах — розпочинається перевірка всього ланцюжка", — зазначає Ступак.
Він підкреслює, що значна частина справ розпочинається за заявами підприємців, з яких вимагають хабарі за укладення контрактів. У таких випадках заявнику надається технічна підтримка: мікрофони, відеокамери, GPS-трекери.
"Людина фіксує переговори, передачу коштів — і посадовця затримують на гарячому", — пояснює експерт.
Іншим джерелом інформації є колишні учасники схем, які з різних причин — образи, помсти чи прагнення уникнути відповідальності — передають НАБУ детальні розклади можливої корупційної схеми: імена, контакти, адреси офісів.
"Вони кажуть: "Ось схема, працюйте", — додає Ступак.
Також колишній співробітник СБУ підкреслює, що фінансовий моніторинг відіграє ключову роль. Розслідування одного конвертаційного центру може вивести на масштабнішу мережу в енергетичному чи оборонному секторі. До оперативних методів належать візуальне спостереження, прослуховування телефонів, встановлення прихованих камер і жучків у приміщеннях та автомобілях. Західні партнери постачають сучасні технології, але всі дії санкціоновані судом.
Ступак акцентує на юридичній бездоганності процедур.
"Навіть якщо під час нелегального прослуховування зафіксовано зізнання у вбивстві — такі докази суд не прийме. Порушення процедури призведе до закриття справи та можливих санкцій Європейського суду з прав людини", — попереджає він.
Отже, ефективність антикорупційних операцій залежить від дотримання процесуальних норм, технічних можливостей та громадянської активності.
"Без суду, без процедури — справа розвалиться. А з ними — є шанс довести її до вироку", — підсумовує експерт.
Корупційний скандал з "Енергоатомом": чи дійде справа до суду
Виконавча директорка ГО "Центр протидії корупції" Дар'я Каленюк вважає, що ймовірність успішного завершення розслідування існує, за умови збереження незалежності НАБУ та САП.
"Ключовими факторами є недопущення тиску на детективів, подібного до справи Магамедрасулова, та продовження повноважень Олександра Клименка на посаді керівника САП", — зазначила Фокусу Каленюк.
