Політик, голова Одеської міської парторганізації ВО «Батьківщина», доктор технічних наук Михайло Поживанов і громадський діяч, науковець, політолог Олексій Буряченко на Ютуб-каналі у програмі «Регіони у вогні» говорили про регіональний розвиток нашої країни, про досягнення і прорахунки децентралізації, діяльність органів місцевого самоврядування та відповідність цих процесів положенням Конституції, про те, які зміни стануться у житті громад після війни...
– Багато наших громадян до цього часу не розуміються на поняттях місцевого самоврядування, децентралізації, поділу країни, повноважень місцевих рад і достеменно не знають, як то все працює, – зауважує Михайло Поживанов. – У цій розмові ми розвінчуємо міфи, роз’яснюємо терміни, розказуємо про успішні громади, вдалі державницькі кроки та наводимо приклади недалекоглядної поведінки політиків. Розмірковуємо про те, чому з’явилися багаті та бідні територіальні громади, у кого зараз сконцентрована влада в Україні, якими будуть міста та села після війни, що таке оновлена Україна і торкаємося ще багатьох інших тем української політики.
А почали з Конституції України, відповідно до якої місцеве самоврядування має здійснюватися в селі, селищі, місті з дозволом об’єднання кількох сіл в єдину сільську громаду. Що натомість ми маємо в країні?
– Неконституційне створення Об’єднаних територіальних громад (ОТГ), яке б мала контролювати держава, але не зробила цього. Тому сьогодні ми маємо ОТГ за кількістю від 1800 осіб до 58 тисяч, за розмірами від надвеликих довкола обласного центру до маленьких у кілька сіл. Маємо багаті та бідні громади, відповідно життя громадян, фінансування, надання послуг в них дуже суттєво відрізняються. Наводимо приклади, як реформа децентралізації вплинула на життя громад Одещини, які успішні кроки зроблені вже під час війни.
– Реформа децентралізації влади, започаткована при президентові Порошенко урядом Яценюка, залишила районні ради, які на сьогодні некомпетентні в своїй діяльності, не мають повноважень органів місцевого самоврядування, не мають фінансування, які працюють в штучно-ручному режимі, ніякої користі громадянам від їх існування немає.
– Після закінчення війни ми будемо жити по цій Конституції чи треба вносити зміни до її положень? Двопалатний парламент в Україні – чому не був створений одночасно з прийняттям Конституції та які перспективи його заснування зараз? Як мер Маріуполя Поживанов у 1994-1998 роках впровадив програму залучення до міста молодих спеціалістів-викладачів української мови з Тернополя, Івано-Франківська, Львова і чому президент Ющенко не зміг повторити українізацію, скажімо, у Криму. Чому сьогодні, під час війни, маємо зосередженість влади у президента, втрачена незалежність гілок влади: це нормально, чи так не має бути? Для чого потрібна співпраця військових структур з місцевими громадами і як вони мають взаємодіяти в умовах воєнний дій.
Отже, роботи у кожного багато зараз і буде багато після війни. Кожен має робити на своєму місці все, що потрібно країні: хтось воює, хтось працює, хтось допомагає. Попереду багато викликів та усвідомлення кожним громадянином України, що таке власна країна – вільна, незалежна, переможна, квітуча.
…Вийшла щира, професійна та цікава розмова. Слухайте, коментуйте, підписуйтеся на українські канали!
