"Слухайте, якщо українці просять весь світ піти ва-банк задля демократії, потрібно, щоб і вони пішли ва-банк задля демократії", – наполягав на зниженні мобілізаційного віку в Україні радник президента США з питань нацбезпеки Майкл Волц у січні 2025-го.
Впродовж останнього року градус тиску західних партнерів на українську владу в питанні зниження мобілізаційного віку відчутно підвищився. Президент Володимир Зеленський донедавна відбивався від цієї ідеї.
Він наголошував, що спершу треба укомплектувати західною технікою понад сотню бригад, які вже працюють на фронті. Аж раптом категоричний підхід президента до залучення молоді у військо змінився.
Замість "батога" у вигляді зниження мобілізаційного віку влада запропонувала "пряник" – мільйонні контракти для українців 18–24 років із можливістю звільнитися зі служби за рік. Щоправда, "пряник" із сюрпризом: посади, які може отримати молодь, здебільшого піхотні.
На думку заступника командира "Азову" Святослава Паламара з позивним "Калина", молодих людей краще залучати до охорони військових об'єктів і навчати воювати, а не відправляти в піхоту.
Старт "мотиваційного" проєкту викликав неоднозначну реакцію з боку військових. Чому так сталося? Що передбачають контракти для молоді? Чи вистачить в України грошей профінансувати цю ініціативу? З'ясовувала "Українська правда".
Мотивація: що передбачають контракти для молоді
Міністерство оборони презентувало пілотний проєкт "Контракт 18–24" 11 лютого 2025-го – того ж дня уряд ухвалив постанову.
Добровольці віком від 18 до 24 років можуть стати стрільцями, гранатометниками, розвідниками й отримати фінансові "плюшки", уклавши контракт із ЗСУ. Річний дохід контрактника сягатиме двох мільйонів гривень, включно з "бойовими" й одноразовою грошовою допомогою в розмірі один мільйон гривень.
Одноразову мільйонну виплату зможуть отримати й ті військові, які почали служити у визначених проєктом бригадах у віці до 25 років, коли ще не було мотиваційних контрактів. Умови дві. Перша – вони брали участь у бойових діях упродовж шести місяців. Друга – їх не мали притягувати до адміністративної, дисциплінарної або кримінальної відповідальності.
Але найцінніший привілей, який матимуть контрактники – чіткі терміни служби. Після завершення контракту військові зможуть звільнитися, виїжджати за кордон і не підлягатимуть мобілізації впродовж року. Якщо на момент закінчення цього строку військовозобов'язаному виповниться 25 років, його зможуть мобілізувати.
"Це неправильна концепція. Уявіть собі: 24-річний хлопець підписує контракт, рік служить, а далі демобілізується, виїжджає за кордон і живе спокійне життя. В цей час всі, хто воює роками, не має можливості звільнитися", – обурюється в розмові з УП секретар Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, полковник СБУ Роман Костенко.
"На моє переконання, демобілізація через рік – це неможливо. Як можна відпустити навченого бійця, в якого держава вклала величезні гроші? Я не вірю в те, що контрактників відпускатимуть додому, бо через це буде провисання на якихось ділянках фронту", – додає командир 108-го окремого батальйону "Вовки Да Вінчі" Сергій Філімонов.
Пілотний проєкт поширюється тільки на шість бригад ЗСУ: 10-ту гірсько-штурмову, 92-гу штурмову, 95-ту десантно-штурмову, 38-му морської піхоти, 28-му і 72-гу механізовані.
"Обурливо, що підписати контракт за особливими умовами можна лише з кількома бригадами. В мене багато молодих хлопців. Приблизно 60% рекрутів віком до 25 років. І вони підписують контракти без додаткової мотивації", – емоційно каже УП Філімонов.
Обрали саме ці шість бригад, бо вони можуть провести ефективну бойову підготовку на своїй матеріально-технічній базі, пояснює заступник керівника Офісу президента, екскомандир 93-ої ОМБр "Холодний Яр" Павло Паліса, який координував створення проєкту.
Три бригади готують бійців самостійно, три інші – за допомогою навчальних центрів, щоб порівняти якість підготовки. За результатами "пілоту", який триватиме два місяці, програма розширюватиметься на інші військові підрозділи.
"Загалом цільова аудиторія від 18 до 24 років – це майже 800 тисяч осіб", – каже Паліса. Він не береться прогнозувати, скільки з них підпишуть мотиваційні контракти. Співрозмовник УП у Міноборони, який побажав залишитися анонімним, називає розмиті очікування – десятки тисяч.
За офіційними даними МОУ, станом на 17 лютого в мобільному застосунку "Резерв+" вже було понад 10 тисяч звернень на укладення річного контракту із ЗСУ від українців домобілізаційного віку.
Посилення чи дискримінація: як військові ставляться до проєкту "18–24"
"Українська правда" розпитала з десяток військових – від молодшого офіцерського складу до командувачів родів військ, ветеранів, представників Міністерства оборони, щоб зрозуміти, чи посилять армію "мотиваційні" контракти для молоді, та що не так із цією ініціативою.
Версія № 1: Популізм
Розповідає на умовах анонімності високопоставлений співрозмовник УП у командуванні Збройних сил України:
– Запровадження контрактів для категорії 18–24 – це виляння української влади між вимогами західних партнерів знизити мобілізаційний вік і обіцянками не робити цього. Ні нашим, ні вашим. З одного боку, стримали слово, яке давали українцям, і не знизили мобілізаційний вік, а з іншого – запустили процес мотивації.
Політично – це вихід. Але треба було зробити це так, щоб усі відчували себе рівними. Не так, як зараз – коли людині 25 років, вона підписуватиме контракт на звичайних умовах, а в 24 – на рік і за мільйон.
Непогано набирати в армію контрактників, але "мотиваційні" контракти – це популістичний підхід. Ситуативне й імпульсивне намагання черговий раз прогнутися під партнерами.
Під час Операції об'єднаних сил (ООС) бійці отримували доплату 7 тисяч гривень. В 2021–2022 роках ми просили владу підвищити зарплату контрактникам хоча би на 2 тисячі, аби можна було заохочувати людей підписувати контракти, щоб зустріти повномасштабну війну укомплектованими.
Але тоді на це грошей не було. А зараз ми можемо собі дозволити платити мільйон кожному, щоб залучити тільки одну вікову категорію – 18–24 роки.
З точки зору справедливості, "мотиваційні" контракти – неправильна історія. Проте будь-який командир скаже: "Для мене головне, щоб люди приходили, а все інше не має значення". Військові пообурюються, а далі робитимуть свою роботу.
Розповідає командир 108-го окремого батальйону "Вовки Да Вінчі" 30-річний Сергій Філімонов:
– Фінансова мотивація молоді – це не ті проблеми, що треба вирішувати. Набагато важливіше було би вкласти гроші в бійців, які вже воюють. Я не розумію, який сенс платити людині мільйон і при цьому давати їй чотири магазини на позиції? А в подальшому платити компенсацію за поранення або рідним за його загибель.
Чому державі так важко забезпечити військових тепловізорами, дронами, магазинами, хорошими аптечками, бронежилетами і касками? Це рятує життя, впливає на ефективність.
Я не вважаю, що в армії є проблема недостатнього фінансового забезпечення. Військові, які виконують бойові задачі, отримують від 120 до 250 тисяч гривень – залежно від підрозділу, специфіки роботи. Проблема небажання молоді йти в армію полягає не в маленьких зарплатах.
Будемо відверті, навряд по цих контрактах в армію прийде багато бійців, а внутрішні конфлікти в ЗСУ через них точно будуть.
Версія № 2. Нерівність
Розповідає ветеран російсько-української війни 27-річний Олег Симороз:
– Більшість бійців, які воюють із часів АТО/ООС або з початку великої війни, деморалізовані з багатьох причин: втома, відсутність строків служби, нормальних ротацій і адекватного фінансового забезпечення. Мої знайомі військові виконують бойові задачі по пів року на посадах стрільців, а потім на ротаціях у тилу отримують по 20 тисяч гривень.
Зараз держава визнає на рівні належного забезпечення лише одну категорію майбутніх бійців. Натомість ігнорує військових, які служать давно. Це породить багато проблем у мікрокліматі армійських колективів. Нерівність буде вже на старті.
Мені здається, що чинні військові важко сприйматимуть нових контрактників і "питатимуть" із них набагато більше з простим аргументуванням: "Слухай, мільйонере, тобі ж платять гроші, а не нам, давай працюй, ходи на позиції частіше".
Влада намагається залучити молодь на службу за рахунок фінансової мотивації, але це нічого не дасть у питанні накопичення резерву, бо цим контрактникам пропонується відслужити всього рік. Очевидно, що після року в бойових діях вони оберуть демобілізацію.
Я не жив би оптимізмом, що ми укомплектуємо війська молодими бійцями завдяки цій програмі. Цілком імовірно, що буде відсоток тих, хто піде на такі контракти, але навряд буде навала охочих. Чому? Бо цивільні знають, що в армії є безліч проблем із технічним забезпеченням, управлінням у військах, ставленням до військових. Це може стати перепоною.
Версія № 3. Посилення
Розповідає пресофіцер 28-ої окремої механізованої бригади 32-річний Євген Алхімов:
– Станом на вечір 17 лютого (тиждень від старту проєкту – УП) наша бригада отримала близько чотирьохсот заявок на підписання "мотиваційного" контракту. Це набагато більше, ніж ми очікували. Десятки людей уже на етапі оформлення в бригаду. По віковій категорії все рівномірно: заявки подають як 18-річні, так і 24-річні.
Ми взагалі не очікували значного поповнення через цю програму, бо обстановка на фронті складна, посади найважчі – піхотні і штурмові. Але бачимо, що молоді люди виявляють бажання служити.
Піхота – це дуже важко. Всі піхотинці розуміють, що їх треба міняти. Фінанси фінансами, але реальна допомога у вигляді поповнення війська молодими бійцями все перекриє.
Я вважаю, що мотиваційна програма підсилить армію. Молоді військові зможуть ефективніше виконувати важкі задачі, ніж бійці, яким за 40 років. Якщо гроші і можливість демобілізуватися через рік приведуть людей в армію, це варто впроваджувати.
Розповідає на умовах анонімності співрозмовник УП із Міністерства оборони:
– Уявіть собі: ви піхотинець. У вашому підрозділі з'являються нові бійці. Ви частіше виходите на ротації, маєте можливість брати відпустки. Буде у вас спротив? Ні, мені здається.
Звісно, коли комусь платитимуть за ті самі задачі більше, ніж вам, це зачіпатиме. Але як вирішити цю проблему? Оголосити мобілізацію всіх з 18 років? Це викличе ще більше суспільного спротиву і негативу.
До того ж вікова категорія 18–24 не підлягає мобілізації. За інших умов, без мотиваційних контрактів, вони навряд найближчим часом потрапили би до війська. Це додаткові можливості.
Зараз кількість ідейних людей, яка реагує на емоційну мотивацію, не настільки велика, як хотілося би, а грошова складова впливає. Мільйон – звучить привабливо, щоб стимулювати тих, хто взагалі не підлягає мобілізації.
Це буде хороше поповнення для Сил оборони. Молодь, як не крути, через фізичні характеристики набагато ефективніша в піхоті, ніж 50-річні дядьки.
Справедливість: як мотивувати всіх військових
Вже рік парламент не розглядає законопроєкт, який передбачає безліч додаткових виплат військовослужбовцям.
Понад 70 народних депутатів із різних фракцій і груп подали документ до ВР у лютому 2024-го. Його підтримали Міністерство оборони і Генеральний штаб ЗСУ. Але політичної волі для ухвалення за рік так і не знайшлося.
Суть проєкту: що довше воюєш, то більше отримуєш.
Наприклад, якщо військовий служить рік і за цей час брав участь у бойових діях упродовж 6 місяців, його зарплата автоматично підвищується в 1,5 рази. Умовно кажучи, зарплата солдата з 20 тисяч гривень зросте до 30. Щомісячні виплати не зменшуватимуться, незважаючи на те, чи продовжує він брати участь у боях.
Для військових, які уклали або продовжили контракт із ЗСУ після початку великої війни щонайменше на три роки або до завершення воєнного стану, депутати пропонують мотиваційні доплати.
Також передбачаються виплати за знищення ворожої техніки, кредити на відкриття бізнесу та іпотеки на житло зі знижками, розмитнення автівок за нульовою ставкою.
"Доплати за знищення техніки – це мотивація, у тому числі для молодих людей. Зарплати треба давати не просто за те, що людина прийшла в армію, а за роботу. Умовно кажучи, прийшов, знищив танк і маєш 10 тисяч доларів. Тоді військовий працюватиме", – вважає ініціатор законопроєкту Роман Костенко.
Він розповідає, що збирав ідеї, які представлені в документі, під час спілкування з бійцями в "полях".
"Один із прикладів – військові казали, що хочуть мати право пригнати собі авто без розмитнення. В податковому комітеті мені пропонували давати бійцям для цього сертифікати на 150 тисяч гривень. Але багато хто з них не розуміють, як користуватися сертифікатом. Їм треба реальна опція: через рік служби поїхати за кордон і пригнати будь-яку машину вартістю до 50 тисяч доларів без розмитнення", – каже народний депутат.
"Наш законопроєкт – побажання бійців на полі бою. А ініціатива Міноборони (йдеться про проєкт "Контракти 18–24" – УП) – спроба задобрити тих, хто не хоче воювати. Це неправильна стратегія", – резюмує Костенко.
Економіка: чи вистачить Україні грошей на мотивацію військових
Запровадження "мотиваційних" контрактів для молоді не матиме фінансових ризиків, запевняє УП старший економіст Центру економічних стратегій Юрій Гайдай.
На його думку, хоч у державному бюджеті не закладено коштів на цю ініціативу, їх можна знайти у зовнішніх джерелах фінансування, які гарантовані Україні на 2025-й. Три кити – Ukraine Facility, МВФ і гроші від заморожених російських активів за програмою ERA – цьогоріч триматимуть українську економіку на плаву.
"З цієї допомоги точно можна знайти кошти, щоб профінансувати і виплати контрактникам, і зростання витрат на грошове забезпечення військових, і закупівлю зброї. Якщо в попередні роки ми були невпевнені, отримаємо достатньо фінансування чи ні, то на 2025-й все гарантовано.
Очікуємо, що цьогоріч партнери нададуть нам понад 60 мільярдів доларів, при потребі зовнішнього фінансування в 38 мільярдів. Частину надлишку доведеться відкласти на 2026-й, але резерв для оборонних видатків є", – каже Гайдай.
Він припускає, що підйомні виплати за "мотиваційними" контрактами в 2025-му обійдуться Україні орієнтовно в 55–60 мільярдів гривень, тобто в межах 1,5 мільярда доларів, якщо прогнозувати, що їх підпишуть 100 тисяч українців.
"Торік грошове забезпечення військових склало трохи більше 700 мільярдів гривень. Якщо завдяки цим контрактам кількість бійців у ЗСУ збільшиться приблизно на 10% від орієнтовної чисельності 800 тисяч, витрати на зарплати бійців зростуть ще умовно на 80 мільярдів гривень.
Але варто враховувати, що набір відбуватиметься впродовж року: хтось долучиться до ЗСУ зараз, а хтось у грудні. Тому, думаю, суму річних видатків можна сміливо ділити на два", – вважає економіст.
Загалом підйомні виплати і зарплати контрактникам 18–24 років цьогоріч коштуватимуть Україні орієнтовно 100 мільярдів гривень.
Плюсом до мільйона контрактники отримуватимуть за участь у бойових діях до 120 тисяч на місяць, як і чинні військові. Тож зарплати обох категорій нічим не відрізнятимуться.
Реалізація депутатського законопроєкту про мотивацію коштуватиме приблизно 70–80 мільярдів гривень на рік, як зазначається в пояснювальній записці. За словами Гайдая, витрати на ці доплати також реально покрити з міжнародної допомоги. Обидві ініціативи можуть існувати паралельно.
***
Один із пунктів Концепції військової кадрової політики Міністерства оборони, ухваленої в жовтні 2023 року – контрактна армія в Україні.
На пресконференції 23 лютого 2025-го президент Володимир Зеленський назвав мотиваційний проєкт для молоді "пілотним кроком до глобального переходу" війська на такі умови:
"Військові повинні підготуватися до переходу на повністю контрактну армію. Авжеж, коли закінчиться гаряча стадія війни".
Схоже, на Банковій вважають, що завершення "гарячої стадії війни" не змусить себе довго чекати. Нині Офіс президента, Міноборони і Генштаб розробляють серію контрактів: для звільнених зі служби, військовозобов'язаних із відстрочкою, заброньованих, мобілізованих.
У контрактах для мобілізованих будуть визначені чіткі терміни служби. Запустити їх можна буде лише тоді, коли дозволить ситуація на фронті, розповідає заступник керівника ОП Павло Паліса. Але підґрунтя вже готується.
Проблема в тому, що жодна повністю професійна армія світу не вигравала повномасштабних воєн на своїй території. Головними дійовими особами на полі бою повсякчас були мобілізовані.
Робити кроки до переходу на контрактну армію і мотивувати тих, хто ще не у війську, поступово необхідно. Але точно не за рахунок демотивації військових віком 24+, від яких напряму залежить "завершення гарячої фази війни".
