Україна разом із міжнародними експертами шукатиме оптимальну для себе модель безпекових гарантій.
Цим займеться спеціальна група з питань міжнародних безпекових гарантій для України, співголовами якої є керівник Офісу президента Андрій Єрмак та колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.
1 липня Група з питань міжнародних безпекових гарантій провела своє перше засідання, за результатами якого співголови провели пресконференцію. Також ЄвроПравді вдалося окремо поспілкуватися з Расмуссеном, щоб зрозуміти його бачення оптимальної безпекової моделі для України.
Попри те, що перше засідання було швидше установчим, а тому конкретики озвучено було вкрай небагато, певні висновки зробити все ж можна. І деякі з них є принципово важливими.
Про це пише "Європейська правда".
Не замість НАТО
Про гарантії безпеки для України вперше заговорили ще наприкінці березня за результатами українсько-російських мирних переговорів у Стамбулі.
На ці переговори українська сторона привезла свої пропозиції щодо мирної угоди. Тоді, станом на трохи більше за місяць повномасштабної війни, Київ був готовий відмовитися від планів вступу до НАТО.
Замість цього пропонувалася модель, за якою низка держав світу (не лише західні країни, але і РФ та Китай) дають Україні гарантії безпеки. При цьому без дозволу цих гарантів безпеки Україна навіть не могла проводити військові навчання.
Така пропозиція Києва, втім, залишалася актуальною недовго. Повернення контролю над Київщиною, Чернігівщиною та Сумщиною, а разом із тим – винайдені сліди масових воєнних злочинів росіян, змусили українську владу підкорегувати свою позицію.
Про включення РФ у перелік країн-гарантів більше не йшлося. Натомість деякі інші країни заявили про готовність стати гарантом безпеки для України, проте без гарантій прямої військової допомоги, як від самого початку вимагав Київ.
Але головне – довгий час система безпекових гарантій для України розглядалась як альтернатива членству в НАТО, від планів вступу до якого Україні нібито доведеться відмовитися.
Це підтверджувалася і риторикою української влади, яка довгий час була дуже критичною до Альянсу та його допомоги у війні з Росією.
Це підтверджує недавній саміт Альянсу, під час виступу на якому Андрій Єрмак заявив, що "Україна не зійде зі свого шляху до повноцінного членства в НАТО". Трохи раніше подібні заяви робили й інші представники команди Зеленського.
Брифінг 1 липня лише підкріпив цю тенденцію. І Андрій Єрмак, і Андерс Фог Расмуссен одностайні: система безпекових гарантій жодним чином не означає відмову від прагнень стати членом НАТО.
"Це не означатиме відмову України від її довгострокової мети – здобути членство у НАТО. Є чітке розуміння, що це не є заміною Альянсу, а забезпечення безпеки на той період, поки триватиме процес набуття членства", – сказав Расмуссен.
Він додає, що безпекові гарантії не мають містити жодних обмежень для України щодо чисельності її збройних сил.
Щоправда, Расмуссен відразу додає: найближчим часом говорити про вступ України до НАТО не варто.
"Все ж це не питання найближчого майбутнього, а прикордонні суперечки з Росією роблять це завдання більш складним. Тож краще кинути свої сили не на здобуття ПДЧ чи членства у НАТО, а на гарантії, які діятимуть вже зараз", – пояснює він.
Між ЄС та Азією
Втім, залишається відкритим ключове питання: якими ж можуть бути безпекові гарантії для України в ситуації, коли жоден із потенційних гарантів не погоджується обіцяти дати Україні гарантії, співставні зі ст. 5 НАТО.
Тим більше, що Андерс Фог Расмуссен уточнює: "Це мають бути справжні гарантії, а не такі, як давав так званий Будапештський меморандум".
Колишній генсек НАТО визнає: Україна не зможе отримати гарантій, подібних нещодавно наданих Швеції та Фінляндії Великою Британією. Нагадаємо, ці гарантії будуть діяти до остаточного завершення вступу цих країн до Альянсу, коли їх замінить вже згадана стаття 5.
"Наразі Україна знаходиться в інших умовах, аніж ці країни, і таких гарантій Україні ніхто не дасть. Тому цей шлях не є прикладом для нас", – пояснює він.
За словами Расмуссена, наразі експерти розглядають усі наявні моделі безпеки, в першу чергу ті, що були надані азійським країнам (Японії, Південній Кореї чи Тайваню).
"Також ми розглядаємо і схеми гарантування безпеки, які були в минулому, наприклад Бельгії, чию безпеку гарантувала низка країн, і ця модель діяла протягом 75 років (йдеться про Лондонську угоду 1839 року, яка діяла до початку Першої світової війни). Жодна із цих моделей не може повністю підійти Україні, проте певні елементи з них можуть виявитися корисними", – додає він.
Ще одна потенційна безпекова модель – гарантії безпеки в рамках Євросоюзу.
"Дійсно, у ЄС є норма, яка гарантує своїм членам підтримку у випадку агресії. Проте як саме цей механізм діє, поки сказати складно. Ми маємо ретельно його вивчити, а на додачу – розглянути можливість поширення цих гарантій не лише на членів, але й на кандидатів у члени Євросоюзу", – пояснює Расмуссен.
При цьому він не виключає, що хтось із провідних західних країн, наприклад США чи Британія, погодиться надати Києву додаткові гарантії: "Безпекова модель для України цілком може бути кількарівневою. Багатосторонню угоду, яку підпише низка країн, які вже виявили до цього зацікавленість, можуть доповнити одна чи декілька двосторонніх угод із країнами, які готові взяти на себе більший рівень гарантій".
Також у робочій групі уточнюють: окрім військових гарантій, модель безпеки мусить включати й економічну складову, адже потужна економіка є також однією зі складових національної безпеки.
* * * * *
Попри те, що робота експертної групи тільки стартувала, Андрій Єрмак обіцяє, що перші рекомендації будуть підготовлені вже у липні, тобто протягом місяця.
Наразі в робочій групі 10 учасників (серед них – експрем'єр Австралії Кевін Радд, а також представники США, Польщі та Швеції), проте їхня кількість може збільшитися.
"Ми будемо працювати дуже швидко, а якщо в нашу групу будуть додаватися експерти, то вони вже будуть включатися у роботу", – додає він.
Поки складно прогнозувати, якою може бути модель, яка є прийнятною для західних країн, що не збираються особисто воювати з Путіним, але при цьому дає достатні гарантії Україні.
Тож наостанок ЄвроПравда запитала Расмуссена: якщо уявити шкалу безпеки, за якою членство у НАТО матиме найвищий 10-бальний рівень, то який рівень безпеки може дати Україні система безпекових гарантій?
"Не думаю, що я зможу дати таку оцінку, це ще потребує тривалого аналізу. Проте наша мета – зробити все можливе, щоб максимально наблизитися до десятки", – відповів ексгенсек.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"
