Після того як Росія вже в першу ніч зірвала запропонований режим "повної тиші" та атакувала Україну понад сотнею дронів і ракетами, історія з так званим "перемир'ям до 9 травня" остаточно перетворилась на нервову гру навколо головного символічного дня Кремля. Москва одночасно говорить про бажання уникнути ескалації й стягує до столиці додаткові системи ППО, погрожує "ударами у відповідь", попереджає іноземні посольства про небезпеку та фактично визнає: цього року парад на Красній площі проходить в атмосфері страху.
На цьому тлі в інформаційному просторі почали з'являтися найрізноманітніші сценарії — від можливих ударів по Москві 9 травня до припущень, що сам Кремль може бути зацікавлений у контрольованій ескалації. Частина західних оглядачів припускає: Путін навмисно підвищує ставки й провокує Україну на різку відповідь, щоб використати це як аргумент для нової хвилі мобілізації, посилення репресій або ще агресивнішої риторики всередині РФ. Водночас у Києві дедалі частіше звучить інша теза — якщо Росія порушує оголошене "перемир'я", то Україна більше не зобов'язана грати за правилами, які Кремль встановлює винятково під власний парад і телевізійну картинку.
Додаткової напруги додає й те, що цього року 9 травня для Путіна — значно більше, ніж просто дата. Парад у Москві став частиною великої політичної демонстрації: Кремль намагається показати контроль над ситуацією після серії українських ударів по російській території, проблем в економіці та затяжної війни без очевидної перемоги. Саме тому будь-яка атака, збій ППО або навіть паніка навколо безпеки столиці РФ можуть перетворитися для Москви не лише на військовий, а й на репутаційний удар. І саме тому останні дні перед 9 травням дедалі більше нагадують психологічне протистояння з елементами шантажу, демонстрації сили та спробами змусити опонента зробити перший крок.
Страх Путіна: як Росія сама оголила свою ППО
Військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов вважає, що головний ефект останніх українських атак перед 9 травня полягає навіть не у потенційній загрозі для самої Москви, а в тому, що Кремль був змушений фактично оголити інші регіони Росії заради захисту параду на Красній площі. За його словами, саме страх перед можливими ударами по столиці РФ змусив російське командування перекидати системи ППО до Москви та Московської області, створюючи серйозні вікна в обороні інших напрямків.
"Територія Росії має величезну кількість законних військових цілей — це нафтопереробні підприємства, портова інфраструктура, газо- та нафтоперекачувальні станції, підприємства військово-промислового комплексу, місця концентрації техніки. І зараз виникла унікальна ситуація: вони самі стягнули значну частину систем ППО на прикриття Москви. Фактично багато регіонів РФ залишились недостатньо захищеними", — каже Фокусу експерт.
Снєгирьов наголошує, що Росія мала проблеми з протиповітряною обороною і до цього, оскільки українські Сили оборони та ГУР системно били по російських РЛС та зенітно-ракетних комплексах. Але тепер, після передислокації ППО до Москви, ці проблеми лише посилилися. За його словами, в Росії фактично ніколи не існувало повноцінної ешелонованої системи ППО по всій території країни — захист будувався навколо окремих важливих об'єктів та регіонів.
На думку експерта, саме тому Україні немає сенсу зациклюватися виключно на символічному ударі по Москві 9 травня. Значно ефективніше використати ситуацію для системних ударів по російській економічній та паливній інфраструктурі.
"Якщо умовно замість того, щоб кидати триста безпілотників на Москву, де значну частину все ж спробують перехопити, спрямувати їх по НПЗ, логістичних вузлах та інфраструктурі — ефект для Росії буде набагато болючішим. Вони зараз самі створили ситуацію, коли заради безпеки параду поставили під удар власну економіку", — каже Снєгирьов.
Водночас він звертає увагу, що навіть сама підготовка РФ до 9 травня вже створює для Москви серйозні проблеми. За словами експерта, масові обмеження мобільного зв'язку, посилення режиму безпеки та можливі зупинки авіасполучення у великих містах РФ перетворюються на чинник економічного тиску.
"Три дні фактичних обмежень зв'язку для Москви, Санкт-Петербурга та інших великих міст — це вже колосальні збитки для економіки. Якщо будуть масові атаки по різних регіонах, вони змушені будуть знову вводити режим "ковер", тобто закривати авіапростір. А це ще один серйозний удар по російській економіці. Виходить, що Росія сама стала заручником цієї сакральної дати", — пояснює експерт.
"Красна площа буде найбезпечнішим місцем": які цілі Росії зараз найвразливіші
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко також вважає, що навколо 9 травня для України зараз відкривається так зване "вікно можливостей", пов'язане з тим, що Росія змушена концентрувати більшість систем ППО навколо Москви та Московської області.
"Більшість ППО зараз стягнута саме до Москви. Відповідно, багато стратегічних об'єктів та регіонів Росії отримали значно менше прикриття. І це створює для України більше можливостей для ударів углиб РФ — по НПЗ, військовій інфраструктурі, логістичних вузлах та інших стратегічних цілях", — каже Фокусу Коваленко.
На його думку, найближчі дні можуть стати найбільш вдалим моментом для подібних атак, оскільки після завершення параду Росії ще знадобиться час, щоб повернути системи ППО назад у регіони та знову розгорнути їх на бойове чергування.
"Саме 8–10 травня може бути тим періодом, коли у росіян ще не буде можливості швидко повернути ППО на місця. І це відкриває можливість завдати дуже серйозних ударів по об'єктах у глибині Росії", — каже експерт.
Водночас Коваленко вважає малоймовірним сценарій удару безпосередньо по Красній площі під час параду. За його словами, причина не лише у щільності ППО, а й у великій кількості цивільних та іноземних представників, які можуть перебувати поруч із керівництвом РФ.
"Там будуть не лише російські військові чи Путін, який є законною військовою ціллю для України. Там також будуть цивільні, представники іноземних делегацій, дипломати. А Україна намагається уникати ударів, які можуть спричинити великі жертви серед цивільних або міжнародний скандал", — пояснює він.
Водночас, на думку оглядача, це не означає, що Москва чи Московська область повністю уникнуть наслідків. Коваленко звертає увагу, що навколо російської столиці розташована велика кількість важливих військових та промислових об'єктів.
"Красна площа 9 травня може стати найбезпечнішим місцем у Росії. Але це не означає, що навколо Москви не можуть лунати вибухи чи повітряні тривоги. У Московській області достатньо стратегічних об'єктів — підприємств ВПК, логістичних центрів, енергетичної інфраструктури", — зазначає експерт.
Окремо Коваленко звертає увагу на ще один чинник — системне знищення російської ППО українськими силами безпілотних систем. За його словами, останні місяці Україна фактично веде "полювання" на російські комплекси ППО, знищуючи їх як на окупованих територіях, так і частково в самій РФ.
"Мисливець поступово сам став здобиччю. Російські системи ППО знищуються майже щодня. І логічно постає питання: де 9 травня буде найбільша концентрація російської ППО? Очевидно, саме навколо Москви. А це означає, що для України це також може бути можливістю для нових ударів по самих системах ППО", — каже він.
"Росія вдарить у будь-якому разі": що стоїть за погрозами Кремля перед 9 травня
Говорячи про погрози Москви щодо "потужної відповіді" у разі українських ударів, Дмитро Снєгирьов вважає, що сама логіка цих погроз демонструє вразливість Кремля.
"Коли російська сторона, а саме речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова прямо говорить про "відповідь" саме у випадку удару по Москві, виникає логічне питання: а що буде, якщо удари підуть не по столиці, а, наприклад, по Рязанському НПЗ, який забезпечує Москву паливом? Це ще раз показує, наскільки для Кремля важлива саме картинка навколо 9 травня", — зазначає він.
Водночас експерт переконаний: незалежно від того, чи завдасть Україна ударів 8–9 травня, Росія все одно продовжить атаки по українській території. Однак зараз, за його словами, проблема полягає не лише у кількості безпілотників чи ракет, а у зміні самої тактики російських ударів.
"Останнім часом вони дедалі частіше б'ють по житловій інфраструктурі, АЗС та об'єктах, де можна спровокувати максимальну кількість жертв серед цивільного населення. Це вже не просто тиск на енергетику чи логістику — це спроба створити якомога більший психологічний ефект через удари по цивільних", — вважає Снєгирьов.
Водночас експерт скептично оцінює заяви про можливе застосування Росією тактичної ядерної зброї. На його думку, подібні сценарії зараз більше використовуються як елемент інформаційного тиску.
"Москва прекрасно розуміє, що навіть сама ядерна риторика викликає негативну реакцію не лише Заходу, а й Китаю. А у випадку реального застосування тактичної ядерної зброї реакція США може бути дуже жорсткою навіть без використання ядерної відповіді", — каже він.
Олександр Коваленко також переконаний: незалежно від того, чи завдасть Україна ударів по території РФ 9 травня, Росія все одно готує нову хвилю масованих атак по Україні. За його словами, останні тижні свідчать про накопичення ресурсів для масштабного комбінованого удару.
"Росія вже вийшла на системний рівень масованих комбінованих ударів — із застосуванням сотень "Шахедів" та ракет різних типів. І зараз видно паузу майже у два тижні без надвеликих атак. Це може означати підготовку нового масованого удару — на 500–600 "Шахедів" та десятки ракет", — вважає оглядач.
Водночас він наголошує: подібна атака відбудеться незалежно від дій України навколо 9 травня.
"Навіть якщо Україна нічого не робитиме, масований удар з боку РФ усе одно буде. Росія вже давно працює за системним графіком атак. І тут проблема в тому, що багато людей реагують емоційно, але не аналізують саму логіку дій РФ", — каже Коваленко.
За його словами, Кремль може спробувати додати таким ударам більшого психологічного ефекту, знову використовуючи тему ракети "Орешник". Однак, на його думку, реальні можливості цієї зброї значно перебільшені російською пропагандою.
Але Росія вже не має тих можливостей для масованих ракетних ударів, які були у 2022–2023 роках. Зокрема, йдеться про нестачу стратегічної авіації, проблеми з масштабними пусками "Калібрів" та обмеження у використанні балістики.
"Вони вже не можуть запускати одночасно по сто ракет Х-101, як це було раніше. Є проблеми з носіями, із флотом, із масштабуванням пусків. Тому зараз основний акцент — на комбінованих атаках із великою кількістю дронів", — продовжує Коваленко.
У підсумку, Дмитро Снєгирьов називає "дипломатичною вилкою" саму історію з перемир'ям до 9 травня. За його словами, Україна, запропонувавши режим припинення вогню ще з 6 травня, фактично тестувала готовність Росії до реальної паузи у війні та перевіряла можливість контролю за дотриманням домовленостей.
"Чотири дні припинення вогню — це вже не символічна пауза, а можливість перевірити механізми верифікації та реальну готовність сторін до деескалації. Але Росія сама ж порушила це перемир'я. І тепер Україна має як моральні, так і політичні аргументи говорити: ми запропонували паузу, Росія її зірвала", — каже експерт.
Джерело: ФОКУС
